"Вам впарюють те, чого немає. А розгрібати, в разі чого, будемо ми. І ви, звичайно, також!" (відео)

Військовий, ветеран АТО Гліб Бабич (позивний "Ледар") записав відеозвернення до українців.

"Вітаю. Це я, Гліб Бабич, позивний" Ледар ". П'ять років на війні, шоста ротація. Сьогодні я розповім тобі історію. Для початку. Я не дуже люблю це робити, але бачу, що ти хочеш вражень. 26 березня на цій машині їхало п'ятеро людей. Це було звичайне, досить рядове завдання на "лінії зіткнення". Грала ця ж музика - коли по нас прилетів ПТУР, протитанкова керована ракета. Спеціаліст. Стріляв фахівець. і тому нас врятував, напевно, Бог і гальмування. Ми загальмували - і ПТУР пройшов повз, вибухнув прямо перед капотом. У двох метрах . Йшов зліва, ззаду. Тому осколки, кумулятивний струмінь і асфальт пішли вперед. Ми могли зупинитися і домовитися, пообіцяв не стріляти. Але ми вирішили, що  краще дати по газам і піти з-під другої ракети.

До чого я це все? Зараз ми перебуваємо приблизно в тій же ситуації. Але контакту зовсім небагато. І питання - уникнемо ми цього зіткнення чи ні? У цей момент страху не відчуваєш. Це розкажуть всі хто був на війні і в яких таких історій сотні. А що  відбувається потім? А в мене було 1 квітня, коли дізнався про  результати голосування. Я уявив собі, що нас більше немає, а всього, заради чого це сталося, більше не існує. Повір мені, для мене це не порожні слова. Крім того, що подібні речі відбувалися зі мною, в  мене є власне кладовище з близьких друзів і тих, кого я знав близько на цій війні. І всі загинули за щось, а не просто так. Не за гроші, не за владу - а за Україну, яку ми 5 років намагаємося побудувати.

Що ж відбувається зараз?

Зараз нам пропонують товар в яскравій коробці. І коли ми просимо відкрити її, нам кажуть: ні-ні-ні, вибачте, подивіться ще один рекламний ролик - він хороший. І коли в цей хор "бери-бери-бери" вплітаються голоси моїх ворогів, я починаю підозрювати, що там буде щось дуже погане. Цей товар не можна здати назад в магазин і навіть викинути на смітник не можна. Цей товар буде керувати твоїм життям, а ти на нього так і не можеш подивитися. Навіщо? Ви сподіваєтеся на те, що в разі чого, як то кажуть, ми це все відберемо ... Ні, ви знову покличете нас. Це робити будемо знову ми, а ви знову будете ставити свічечки, іконки, сльозливі смайлики і казати, що "герої  не  вмирають". А 5 років, які ми провели тут за вас, вас не цікавлять. Вам хочеться дістати наосліп товар з яскравої обгортки. Цей товар може виявитися приблизно ось цим шматком заліза, який залишився від історії, яку я вам розповів. Кожен будинок - у  прямому чи переносному сенсі ... Тому прошу вас, подумайте про це ще раз. З вас роблять дурнів. Вам впарюють те, чого немає. А розгрібати, в разі чого, будемо ми. І ви, звичайно, також. Слава Україні! ", - сказав він.