Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі — чужі люде, Роблять лихо з вами.

Москаль любить жартуючи, Жартуючи кине; Піде в свою Московщину, А дівчина гине

Якби сама, ще б нічого, А то й стара мати, Що привела на світ божий, Мусить погибати.

Серце в’яне співаючи, Коли знає за що; Люде серця не побачать, А скажуть — ледащо! Кохайтеся ж, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі — чужі люде, Знущаються вами.