Добігає кінця Великий піст. Останній Страсний тиждень – час передсвяткових приготувань. Як найкраще приготуватися до свята? Коли та які пекти паски? Які звичаї збереглися у різних регіонах України?
Про все розповідає ведуча "Прямого" Наталка Фіцич, а також відома журналістка, авторка телевізійних проектів та автор книги "Культ предків", передає ukrmedia.
Великодні приготування
У Чистий четвер прибирають хату, печуть паски та пишуть писанки, а також ідуть до церкви, адже це час Тайної вечері. До речі, у Єрусалимі збережена зала Тайної вечері, її натовпами відвідують туристи, особливо напередодні Великодня. Увечері Чистого четверга читають Страсні Євангелія, тримаючи запалену свічку (її називають Страсною), яку потім зберігають увесь рік та моляться з нею за особливої потреби. Взагалі, з цим днем пов’язано багато народних звичаїв. На Сході України був поширений звичай робити "чорну сіль".
Готували її лише раз на рік перед Великоднем. Аби зробити сіль чорною, її запікали на вугіллі у печі. Причому, робити це слід було рано-вранці, до сходу сонця. Подекуди на Сході України таку сіль готують і досі. Тим часом на Заході України збереглися старовинні форми випікання пасок. Їх прикрашають візерунками, які мають символічне значення.
Це хрести, завитки, коси та інше. Такі форми нині поступилися моді на паски з "білими головами" зі збитих білків та фарбованого цукру. Тож щоб побачити та скуштували старовинні паски, ми з моїм колегою, етнографом Олексієм Долею, вже покійним, вирушили до Карпат. Це були зйомки в рамках проекту "Культ предків", прем’єра якого вийшла на Прямому каналі, а згодом була видана однойменна книга про старовинні звичаї. Етнограф, який родом з Полтавщини, пригадував, що і там раніше пекли паски старовинних форм, а прикрашали їх пташками з тіста, які кріпили до паски освяченою вербою.
Печуть таких пташок і у Карпатах, але як окреме печиво. З цими пташками пов’язаний цікавий звичай, що проводять у горах у Чистий четвер.
Діти ходять від хати до хати, кажуть: "Грійте діда!", а їм дають "кукуци" (печиво у формі пташок або інше пригощання) з проханням про поминання померлих родичів. Іноді замість солодощів дітям дають писанки або сирні коники. Про цей звичай нам з етнографом розповіла пані Василина Зеленчук, яка запросила до своєї хати поспостерігати за випіканням старовинних пасок. Вона з родиною живе у знаменитому селі Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області, де свого часу Михайло Коцюбинський написав "Тіні забутих предків", а Сергій Параджанов зняв одноймений фільм. Пані Василина пече паски у печі, вони вдаються на славу. Виготовлені за старовинними рецептами та формами, вони дуже відрізняються від тих, що продаються у супермаркетах столиці.
