Думала, не засну після вчорашніх телефонних дебатів. Але заснула і прокинулась на піднесенні. До третьої ночі читала, що хто понаписував - і, Боже, як приємно бачити своїх!

Це майданне відчуття спорідненості!

І якщо до вчора мене пригнічувало, що голосуватиму за ПП вимушено і не за покликом серця, то пригнічення більше немає. Вернулась давно забута повага до сильної сторони президента, особливо на контрасті з телефонним співрозмовником. А з повагою до сильної особистості вже значно приємніше за неї голосувати.



Ну, і сміхові приступи мені ще довго гарантовані))) Одне слово - Кулик)))
Думаю, навіть на смертному одрі він згадає той оп-па-засада-вечір, коли прийшов заочно викривати гаранта, а довелося це робити під його важким поглядом. Як якась байка "Лев і Кулик". Кулики ж навіть в природі "харчуються виключно дрібними безхребетними істотами", а тут...)))