Бійці батальйону столичної тероборони привезли у деокуповану Бучу найнеобхідніше - воду, харчі, ліки.
Про це повідомив депутат Київради від "ЄС", лідер ГО "Res_Publica. Брати по Зброї", захисник Києва Олександр Погребиський.
Гуманітарний вантаж зібрали для мешканців Бучі активісти ГО "Справа громад".
"Тут дуже страх був... Ракети літали. Бомби зривалися" - не стримує сліз місцевий житель Анатолій Андрійович.
"Хлопці, я вас прошу, будьте здорові і воюйте за нас, стариків".
Люди кажуть, дехто не зміг евакуюватися через хворих та немічних родичів. А коли вже окупанти увійшли до містечка, то розстрілювали тих, хто наважувався виїхати - і дітей, і дорослих.
"Танки у нас були прямо у дворі. Їздили по колу. Все порозвалювали навколо будинку страшно" - говорить Любов Степанівна.
"Яка це військова інфраструктура? От яка?" - запитує молода жінка Олександра, показуючи розбиті житлові будинки.
Володимир розповідає: "Пережили таке, що страшно… я не знаю, як це пояснити. Там повивертали у нас все. Всі будинки вивернуті. Особливо остання колона коли проходила, вона все вивернула, все. Там просто страх. Вони цивільних розстрілювали. Я вже прощався із життям. І слава Богу що нас знайшли живими. І слава Богу, що Ви нас визволили"…
Чотирнадцятирічна Тоня розповідає, що ще має молодшу сестричку 2,5 років.
На запитання, чому не виїхали з Бучі, Тоня розповідає, що біля школи окупанти розстріляли автобус із людьми та дітьми, які намагались евакуюватись. Після цього люди боялись виїжджати.
"Ви самі бачите, що з нами зробили" - говорить дівчинка.
"Через будинок від нас живе жінка. У неї хлопчик два роки. І в неї дві тримісячні дівчинки. Її чоловік десь в районі Ірпеня пропав. Вже мабуть тижні три тому. А вона не виїхала, тому що в неї мама інвалід. І вона дуже важко пересувається, не виходить на вулицю, пересувається по хаті на ходунках. Просто матір-героїня. Без води, без світла з двома тримісячними дівчатками в дворічним сином - вижили, і не померзли. І оце ж я їй підгузників, харчування взяла" - каже Олександра.
"Я інвалід другої групи. Продуктів вдома майже немає вже. Хліба ми сьогодні взяли, один день - хлібина на сім’ю. І виживаємо дуже тяжко. Дякуючи вам, що ви оце приїхали, привезли нам" - говорить Євгенія Юхимівна.
"Слава тобі, Господи. Як я молилась, щоб хоча б ще дітей побачити. Онуків побачити. Думаю, невже під цими бомбами і кінець буде? Дякую вам" - говорить Любов Степанівна.
Щоб зафіксувати злочини російських окупаційних військ у Бучі, група юристів збирає свідчення та відеодокази, які будуть передаватися у міжнародні суди.
