1. «обнулити взаємні претензії»;
2. російський газ за прямими поставками дешевший, ніж за реверсом.
Для Нафтогазу продовження транзиту російського газу є стратегічним завданням. Але на цю пооблему треба дивитись з точки зору сухих цифр та фактів.
По першому пункту. Російська сторона пропонує Нафтогазу «обнулити» майже 3 мільярди доларів за Стокгольмським рішенням і відмовитися від позову ще на 12 мільярдів. До того ж АМКУ пропонується відмовитися від штрафу на близько 7 мільярдів доларів
Разом – 22 мільярди доларів – «понять и простить». Шукаю і не знаходжу в озвучених в медіа пропозиціях зустрічні кроки Росії на співставні суми. Хіба так виглядає «обнулення» взаємних претензій?
Перейдемо до другого пункту. Нам пропонують повернутись до прямих поставок газу з Росії і обіцяють ціну, меншу на 25%, ніж ми маємо зараз з Європи.
За діючим контрактом ми вже маємо право купувати російський газ за ціною німецького хабу. Газпром відмовляється виконувати це положення контракту.
Традиційно російські поставки, навіть зі знижками за лояльність, чомусь виходять дорожчими, ніж закупівлі за конкурентними цінами у Європі. Це нелогічно, бо Газпром транспортує газ на меншу відстань.
Коли Стокгольмський арбітраж виправив цю цінову аномалію, Газпром відмовився постачати газ.
Ми вже давно переконались, що ніщо не обходиться Україні так дорого, як дешевий російський газ. Коли наші відносини з Газпромом вдається зробити суто комерційними, баланс витрат суттєво змінюється на користь України.
Сухі цифри:
- у 2013 році, коли у нас була знижка «за флот в Криму» і ми купували газ майже виключно у Газпрому, на транзиті ми заробили 3 мільярди доларів, а за імпортований газ заплатили Росії більше 5 мільярдів. Від’ємна різниця між доходами за транзит та видатками на купівлю газу – більше 2 мільярдів доларів.
- у 2018 році, коли ми вже перейшли від «дешевого» російського газу на «дорогий» європейський і не мали жодних політичних знижок, на транзиті заробили 2,7 мільярди доларів, а на закупівлю витратили 2,1 мільярди. Позитивна різниця для нас склала 600 мільйонів доларів.
Ще раз цитую російських посадовців: «як можна взагалі говорити про щось і прагнути до якихось домовленостей, якщо триває така вакханалія в Стокгольмському арбітражі. І Путін чітко сказав, що, хлопці, давайте, потрібно спочатку відмовитися від якихось вимог, досить абсурдних, а потім вже домовлятися».
Ми готові домовлятися про продовження транзиту. Наша позиція в цьому питанні повністю збігається з позицією Єврокомісії.
Росія – проти, її лякає «вакханалія в Стокгольмському арбітражі». Звичайно, рішення найавторитетнішого європейського арбітражного суду можна називати «вакханалією», але тоді постає логічне питання - навіщо Газпром минулого року ПЕРШИМ ініціював в Стокгольмському арбітражі два нові процеси проти Нафтогазу?
Ми готові до конструктивного співробітництва заради продовження транзиту, але будемо й надалі наполегливо та ефективно захищати як національні інтереси, так і інтереси Нафтогазу.
P.s. коли перечитую пропозиції російської сторони, у голові мимоволі лунає мотив однієї пісні, присвяченої як раз «обнуленню» з Нового року
" - Голова "Нафтогазу" Andriy Kobolyev.
