Росія не готова до "лобової" війни з Україною і вважає за краще смикати країну за "ниточки". Але рано чи пізно Україна обріже їх. Президент США Дональд Трамп не проросійський і не пропутінській. Про це свідчать його кроки.

Президент Росії Володимир Путін "живе" у Другій світовій війні, відірваний від сучасної реальності. Таку думку в бліцінтерв'ю в ефірі телеканалу Obozrevatel TV висловив капітан першого рангу Військово-морських сил США у відставці Гарі Табах, передає ukrmedia.

– Прозвучала заява про те, що Штати повинні підтримати намір України і Грузії вступити в НАТО. Що це означає для нашої країни? Це дійсно станеться найближчим часом? Чи це політична заява в протистоянні з Росією?

– Я думаю, що це все-таки більше політична заява. Ще три роки тому, коли Дональд Трамп набув своїх повноважень президента, я сказав, що він дав розпорядження Пентагону, щоб вони вивчили питання, як Україна і Грузія можуть стати повноцінними членами НАТО. Я знаю, що і НАТО реагувало на це.

Але я думаю, що з військової позиції тут великої різниці не буде. Все одно всі країни НАТО у військовому сенсі підтримують Україну. Чорне море оточене натовськими країнами і прострілюється з кожного кута. Тому особливого стратегічного значення Чорне море не має.

Але з політичної позиції через 5-й параграф Україна відчувала б себе набагато впевненіше, частиною чогось великого й сильного. І тоді під час переговорів, під час торгівлі, під час ухвалення політичних рішень в України, звичайно, руки були б більш розв'язані, якби вона була повноцінним членом НАТО.

– І все-таки ця заява зроблена для того, щоб у Кремлі трохи понервували? Чи там теж розуміють, що це просто політичні заяви?

– Я не думаю, що Росія готується до лобової, повномасштабної війни з Україною. Вона ніколи не могла цього зробити. Після Грузії вона це зрозуміла.

Для цього Росії і потрібні були "Містралі", щоб мати командні пункти. Вони не отримали їх через Крим. Я зараз не буду заглиблюватися в усі деталі, там багато проблем.

І ще, що стосується президента Росії, який зараз, я думаю, відчуває себе більш упевнено в тому, що він тепер "цар всієї Русі" надовго, то це не його манера – воювати в лобову, воювати повномасштабними війнами.

Він буде продовжувати смикати за ці ниточки в Криму, на Донбасі, в Грузії, в Абхазії, але в лобову він не піде. Він продовжуватиме влаштовувати безлади, невдоволення "руского міра" в Україні.

– В останньому інтерв'ю пан Козак, який представляє Росію в Мінську, сильно розкритикував позицію України. Значить, ми все робимо правильно? Деякі експерти кажуть, що в останній момент ми з цієї пастки вислизнули. Тепер нервують у Росії, думають, як цю "нитку" натягувати. Як би нам її обрізати?

– Я думаю, що "обрізання" у вас відбудеться саме собою. Я вважаю, що Україна йде до цього. Вона просувається не прямо, не з надзвуковою швидкістю, вона просувається зигзагами – два кроки вперед, крок назад. Але рухається в правильному напрямку.

Люди побачать, що економіка України поліпшується, що рівень життя зростає, що Україна – частина цивілізованого, а не середньовічного світу, де правлять королі й царі, що українці можуть подорожувати по всьому світу, скрізь мати бізнеси й жити, де хочуть. Чим більше ваша країна буде ставати цивілізованою і сучасною, тим більше людей захоче у вас жити. Вони будуть самі повертатися, вони самі будуть вимагати, щоб їх повернули в рідну Україну.

Я думаю, що це не відбудеться завтра або післязавтра, ні з цим президентом, ні з наступним президентом, але це відбувається.

Може, просто звідти, де я сиджу, з Маямі, я дивлюся через рожеві окуляри. Але я часто буваю в Україні. І під час кожного приїзду я бачу прогрес, я бачу, що Україна стає цивілізованішою й цивілізованішою. Не в усьому, не відразу, але щоразу я бачу прогрес.

Чим більше цього прогресу буде, тим швидше й безболісніше це "обрізання" відбудеться.

– Цікаво почути вашу думку з приводу президентських виборів у Штатах. Якось не склалися відносини президента Зеленського з Трампом. Які шанси у вашого фаворита – Трампа – на другий термін?

– Я не знаю, чому ви говорите, що відносини не склалися. Я думаю, вони склалися. Це звичайні відносини між главами держав, у кожного інтереси своєї держави.

Але я думаю, що відносини в них досить хороші, тому що Америка бере активну участь у житті України, щоб Україна залишалася незалежною вільною державою. Навпаки, президент Трамп хотів би, щоб Україна була частиною НАТО – тією чи іншою мірою.

Що у нас буде на виборах? У Росії ми знаємо, хто буде президентом, задовго до виборів. В Америці ми не знаємо, хто буде президентом, допоки не почнуться вибори і ми не побачимо, як штати стають синіми чи червоними. В Ізраїлі ми навіть не знаємо, хто президент після виборів.

Тому побачимо. Я знаю тільки одне – що за колишнього президента США, його віцепрезидента і його глави Держдепу в Міністерстві закордонних справ у Росії після Грузії сталося "перезавантаження". Грузію забули, що дало зелене світло на захоплення України, Криму.

Коли президент Обама нахилився і сказав: "Я буду більш гнучким після того, як мене переоберуть", це фактично дало зелене світло. Захоплюйте Крим, захоплюйте Казахстан, захоплюйте Білорусь, у нас "перезавантаження", ми з вами дружимо.

Після того як Крим був захоплений, президент Обама, віцепрезидент Байден наклали вето на надання Україні летальної зброї, хоча Конгрес дозволив. Проти "Північного потоку" не запроваджували жодних санкцій.

Прийшов Трамп, і всю Україну переконали, що він проросійський, пропутінський. Але щойно він прийшов до влади, Україні відразу ж дали летальну зброю, відразу ж в Америці закрили російські консульства, відразу ж почали сильно бити Меркель по голові щодо "Північного потоку", вивели війська з Німеччини й перевели їх у Польщу. Все це недружні жести щодо Путіна, але дуже дружні щодо України.

У 1995 році був розформований наш Другий флот – той флот, який стояв проти Радянського Союзу. Трамп знову поставив його на бойове чергування. Опустив ціну на нафту. Він вийшов із договору по ракетах середньої й меншої дальності. Це проти Росії, це не проти України.

І тепер проти цієї людини, яка стільки зробила для України, на виборах йде людина, яка в принципі дала зелене світло для захоплення і початку війни в Україні, тому що Байден – це продовження Обами.

Тому я не розумію всіх ваших експертів, політологів і дипломатів, які говорять, що Байден буде краще для України, ніж Трамп.

– З приводу летальної зброї. Ви вірите в те, що сказано в одній із книг про Трампа – що він спочатку не хотів давати летальну зброю Україні після того, як дізнався, що відбувається тут?

– Я не знаю, чи можна вірити тому, що написано в книзі. Я думаю, що Трамп – людина дуже акуратна, особливо коли йдеться про війну. Трамп обирався на тій ноті, що він був проти війни в Іраку, він говорив, що буде закінчувати всі ці нескінченні війни, і роздавати летальну зброю будь-кому він теж не буде. Так, це була його передвиборча платформа.

Тому, я думаю, він запитав: а чому ми повинні дати Україні летальну зброю, чому Конгрес ухвалив таке рішення й чому Обама на це наклав вето? Це було резонне питання, тому що зброя дуже небезпечна – і засекречені снайперські гвинтівки, і Javelin.

Думаю, потім він ухвалив рішення, що давати зброю треба, щоб українці відбивали російські танки не саперними лопатками за рахунок молодих тіл своїх патріотів, а мали навіть із морального погляду підтримку Америки в цій війні проти Росії.

Отже, врешті-решт він ухвалив правильне рішення, хоча Трамп не людина війни. Він бореться і воює економічно – він знає і розуміє економіку, розуміє гроші, він розуміє, що таке економічні санкції. Так він бореться і з Китаєм, і з Росією.

– Ми бачимо, як Трамп економічно бореться з Китаєм, але наскільки сильно в цьому плані він взаємодіє з Росією? Нафта впала, Росія зазнає колосальних збитків, але все одно намагається зберегти хорошу міну за поганої гри. Мені здається, з Китаєм Трамп економічно бореться більше, ніж з Росією. Може, тому що Китай сильніше.

– Звичайно, Китай – це друга економічна сила після США, а Росія – це десь на рівні Нігерії, тільки зі снігом і з ядерною зброєю.

З Китаєм у нас йде величезна торгівля, там дуже багато крадіжок і нечесності. Наша велика робоча сила була віддана Китаю. І в ситуації коронавірусу ми бачимо, наскільки залежними ми були від Китаю. Всі ліки, всі препарати, всі технології, які потрібні для медицини, опинилися в руках у китайців, зокрема й така дрібниця, як маски.

Тому дуже важливо створити здорові відносини з Китаєм – більше, ніж із Росією. Вона нічого такого не представляє. Це не економічна сила й навіть не військова. Політично вона теж має дуже малий вплив у світі. Це просто небезпечна, отруйна сила, з якою страшно мати справу. У них щось може вибухнути, вони будуть втручатися в Сирію, в Північну Корею. Вони всюди заважатимуть і капоститимуть.

Цей вуличний хуліган, у якого немає ніяких знань, ніякої освіти, ніякої роботи, ніяких інвестицій, буде трясти з вас дрібні гроші.

– Але в цього хулігана є ядерна палиця.

– Звичайно.

– І амбіції. Нещодавно в американському виданні ми всі читали статтю Путіна про те, що потрібен новий світовий порядок. Ми ж розуміємо, що він говорить про другу Ялту. Чи готовий Трамп брати участь у цьому?

– Як у сьогоднішньому світі можна взагалі щось ділити на території? Сьогодні світ не складається з захоплення територій. Сьогодні світ складається з абсолютно інших понять, з інших вимірів. Це високі технології, це медицина, космос, океан. Межі сьогодні не мають ніякого значення.

Навіщо захоплювати території? Навіщо захоплювати Крим? Що він вам дасть? До цього всі туди їздили, відпочивали, все було нормально. Що тепер вам дає цей шматок землі, шматок солі?

Трамп не мислить такими речами. Трамп мислить економічно – з ким у нас буде торгівля, як у нас ходитимуть кораблі через океани, щоб Китай не загороджував проходи, на Північний полюс, на Південний полюс. Він мислить такими масштабами.

А Путін живе у Другій світовій війні, він ще катається на Т-34 і вважає, що це найкращий танк у світі. Так, може, це був хороший танк, але це було сто років тому.

Він живе в іншій паралелі, в іншому столітті. Він досі вважає, що повинна бути "Ялта", і ми повинні поділити світ. Україна відходить до його світу, а Мексика відходить до американського світу. Більше так не працює.