Відповідно, змінились усі дати свят та проведення обрядів.

Традиції колядування дещо відрізняються у різних регіонах.

У декого ходять колядувати - 24 грудня на Святвечір, а подекуди - 25 грудня на Різдво.

Колядувати також можуть ходити на другий та третій день Різдва, тобто 26 грудня, коли вшановують святу Марію та 27 грудня, коли святкують Степана.

Колядувати можуть ходити як хлопчики, так і дівчатка.

Колядки традиційно прославляють родючість землі, містять побажання щастя та розповідають історію народження Христа.

На Щедрий вечір або на Маланки заведено щедрувати. За новим стилем це свято припадає на 31 грудня.

Традиційно щедрували тільки дівчата, але вже згодом почали ходити й юнаки. У щедрівках вихваляють господаря та його господу. 

Здавна у народі вірили, що така обрядова пісня сприятиме гарному врожаю у наступному році.

Тому кожен господар заздалегідь закликав щедрівників до себе на Щедрий вечір. Вважалося поганою ознакою, якщо чийсь дім минули щедрівники.

Здавна українці засівають рано-вранці на Василя.

За новим стилем це свято припадає на 1 січня. У багатьох регіонах першому посівальнику давали найбільшу винагороду. Тож юнаки старались вийти посівати, якомога раніше.

Традиційно засівати мали ходити тільки хлопці, адже вірили, якщо першим на Новий рік у хату увійде юнак, то це віщує добробут.

Під час віншування хлопці символічно посівають у домі пшеницю або ж інше зерно. Це віщує щедрий урожай в Новому році.

Сучасним колядникам, щедрівникам та віншувальникам дають гроші, а от у давнину їх пригощали солодощами, горіхами та фруктами.