Легендарний розвідник, кіборг Олександр Колодяжний підірвався на міні під час проведення спецоперації і загинув від поранень через два тижні
Народний герой України, старший сержант 74-ї ОМБр Олександр Колодяжний з позивним "Кол" загинув при проведенні спецоперації з вивезення з окупованих територій на Донбасі "ДНРівця" Володимира Цемаха. Воїн підірвався на міні, і помер у госпіталі 11 липня - медики боролися за його життя два тижні. Побратим легендарного розвідника, який також брав участь у затриманні терориста, розповів докладно, як все сталося.
Солдат окремого розвідувального батальйону ЗСУ, 47-річний киянин Дмитро Гержан з позивним "Тритон" того дня позбувся ноги - йому відірвало спупню в результаті підриву на вибухівці. В інтерв'ю "Вікна-новини" воїн розповів, як насправді вивозили екс-командира ППО бойовиків у Сніжному Цемаха.
Зараз розвідник знаходиться в лікарні в Ірпені та проходить реабілітацію - у Дмитра тепер протез замість ноги.
Не дивлячись на серйозне поранення Колодяжного і самого Гержана, військові продовжили операцію і успішно завершили - бійці евакуювали поранених побратимів та передали Цемаха спецслужбам.
Зазначимо, що бойовика 5 вересня випустив з-під варти і включили в списки для обміну. Повідомлялося, що видача Цемаха Росії була однією з умов обміну полонених, на чому наполягала Москва.
Гержан розповів, що про спецоперацію розвідникам повідомили менш ніж за добу до її проведення, і у військових було дуже мало часу на розробку плану.
Операцію називають однією з найблискучіших.
"Приїхав командир, сказав, що буде певна робота і нам потрібно буде зайнятися підготовкою до неї", - каже Гержан.
По військовому Цемаха називали "посилкою", "вантажем", "тілом".
"До нас звернулися наші колеги із спецпідрозділу, що спецслужби України. На той момент ми звичайно ж не знали, що це буде за особа переправлятися. Тому що у нас в розвідці не прийнято уточнювати і задавати питання. У нашу задачу входило переправлення "посилки" з непідконтрольною території - "ДНР" - на підконтрольну - на нашу", - розповів військовослужбовець ЗСУ, розвідник.
Олександр Колодяжний був безпосереднім командиром "Тритона". Він загинув, так і не дізнавшись повністю мети свого бойового завдання.
"Спускалися вниз, і стався вибух. Сашко перший ішов, як завжди. Він як флагман - перший завжди йде і веде групу. Він промацував міни, і враховуючи, що їх повно, усі не знайдеш. Він одну ділянку пройшов, а на інший...", - сказав Гержан.
Колодяжний наступив на протипіхотну міну, яких дуже багато на Донбасі на лінії зіткнення. Такі міни - з російської маркуванням - часто виявляють сапери. Вони заборонені Женевською конвенцією.
Міни можна виявити тільки щупом або штик-ножем.
Дмитро знав, як потрібно поступати у таких випадках, але не дивлячись на інструкції, все одно поспішив на допомогу, і теж підірвався.
"Це була певна помилка з мого боку. Емоції перевершили раціональні дії. Я спробував допомогти, роблю крок, і відповідно теж підриваюся", - розповів "Тритон".
Після поранень розвідників доставили у лікарню в Курахове, потім вертольотом в Харківську клініку.
Після реанімації Дмитро постійно запитував у лікарів про стан Олександра, і йому відповідали: "Важкий, але стабільний".
"Там навіть були позитивні тенденції. Всі ми сподівалися, що Сашко зможе впоратися і вибереться й із цієї халепи... Мабуть, була травма черепа, або контузія. Як лікарі сказали, було порушення мозку", - сказав Гержан.
Командир Колодяжного каже, що коли Цемаха відпустили, у бійців був пригнічений стан: "Всі подумали, що це крок назад, і при цьому не останній".
У Дмитра була аналогічна перша реакція, проте коли він побачив по телевізору повернення в Україну 35 в'язнів Кремля, він змінив думку.
"Мені здається, Сашко, побачивши б обличчя рідних і близьких наших, був би тільки радий, що ця персона допомогла поверненню наших хлопців", - сказав "Тритон".
