(відео на тему)
Жодна з численних українських і міжнародних експертиз у справі "Роттердам+" не підтвердила створений медіаміф про збитки від дії цієї формули.
Написав політолог Кирило Сазонов.
"Але того ж дня виявилося, що експертиз-то немає. За 3,5 роки всі відмовляли НАБУ в підтвердженні вигаданих Герусом на каналі "1+1" збитків. Як НАБУ не писали запити, як не змінювали формулювання – ніхто в Україні і за кордоном не взяв гріх на душу", – зазначив політолог.
За його словами, політтехнологічна кампанія проти "Роттердам+" будувалася на двох факторах – складність самого рішення НКРЕКП і колосальний медійний і фінансовий ресурс.
Зараз, коли фінальна експертиза в цій справі у виконанні Служби безпеки України підтвердила відсутність будь-яких збитків від "Роттердам+", керівництво антикорупційних органів почало поспіхом перекладати відповідальність за провал справи на інші органи державної влади.
"Адже настав час відповісти на питання: хто винен у тому, що найгучніший "корупційний мем", у який вклали сотні мільйонів гривень лобісти великих споживачів електроенергії, виявився виправданим і законним рішенням?" – пояснює політолог.
Нагадаємо, що 8 серпня закінчився термін досудового розслідування у справі "Роттердам+". НАБУ і САП не змогли направити справу до суду і зупинили розслідування на невизначений термін.
НАБУ і особисто глава бюро Артем Ситник визнали, що слідству не вдалося експертно підтвердити наявність збитків. 20 серпня відразу кілька незалежних одне від одного джерел повідомили, що фінальна експертиза у справі "Роттердам+", виконана Службою безпеки України, не підтвердила наявність збитків від дії формули.
Раніше низка інших державних експертиз, що проводяться, зокрема, за зверненням НАБУ, також встановили відсутність будь-яких збитків від дії формули. Обґрунтованість формули підтвердили українські державні і міжнародні експертні інститути, які проводили експертизи на замовлення сторони захисту.
Розслідування у справі "Роттердам+" почалося в березні 2017 року. У ньому брали участь 15 детективів і сім прокурорів. Загальні витрати державного бюджету на проведення розслідування становили 96 млн грн, за оцінками ексглави НКРЕКП Дмитра Вовка.
Формула "Роттердам+" діяла для розрахунку вартості вугілля під час встановлення прогнозної оптової ціни електроенергії виключно для промислових споживачів у період 2016-2019 років. Вона передбачала включення вартості доставки вугілля від хабів Амстердам-Роттердам-Антверпен. Формулу було скасовано з 1 липня 2019 року з введенням ринку електроенергії.
