"Вбивство" Бабченка, яке виявилося спецоперацією СБУ, викликало резонанс не лише в Україні, але й в інших країнах світу. Не менш цікавою є і особистість людини, яка мала виконати замовлення на ліквідацію десятків журналістів. Олексій Цимбалюк (Аристарх) - чернець і волонтер-медик, "правосек" та учасник мобільних груп по боротьбі з контрабандою в зоні АТО.

Чому саме він став "кілером"? Як змінилося його життя за деякий час після спецоперації? Про це, а також про таємниці церкви, про снайперів-священиків, зворотній бік війни, внутрішніх і зовнішніх ворогів України та багато іншого - у великому інтерв'ю OBOZREVATEL, передає ukrmedia. Сьогодні публікуємо першу частину.

- Олексію, твоя "жертва" - Аркадій Бабченко - перебуває під цілодобовою охороною, його життя кардинально змінилося. А як твоє?

- Додалося популярності, звісно. I проблем. Одна з них - в силу безпеки довелося переїхати зі своєї квартири. Я чудово розумію, що моя скромна персона не є першочерговою на ліквідацію у москалів, але якщо я полегшуватиму пошук для них, тим швидше вони можуть здійснити... Не треба ворогу допомагати тебе вбити. Може і проканає, може і виживу (сміється).

- Знаєш, що казали люди, коли дізналися, хто "кілер"? Якщо тобі зробили замовлення на вбивство, то були причини припускати, що ти його виконаєш.

- Чудово розумію, що люди дивуються. Мені це кілерство вже...

- Бачу, що у Facebook друзі тебе постійно підколюють.

- Мене цей стьоб, якщо чесно, вже почав втомлювати. Щодо того, чому я "кілер" - тому що у нас із Борисом Германом був певний ступінь довіри.

Ми знайомі з грудня 2014 року. Зі зрозумiлих причин не говоритиму про обставини. Боря мені дійсно довіряв і вважав, що навіть якщо я відмовлюся вбити Бабченка та інших, то до СБУ не піду.

- Однак вийшло навпаки.

- Ну ось він був упевнений у зворотньому. Про причини давай не будемо. Не все можу розповісти.

- Кажуть, що злочинець міряє по собі. Я не конкретно про Германа, попереду ще суд.

- Так, міряють по собі. Знаєш, в цьому помилка таких людей, я їх називаю маніяками бабла. Оцi люди, схибленi на бабках, для них бiльше нічого не існує. Ні ідеологічної складової, ні людських життів... Такі люди думають, що вони можуть легко кимось манiпулювати.

Я представник правого середовища. Ось мені не подобається сьогоднішня влада, дійсно не подобається.

Треба розуміти, що все це робить Росія, яка готова вкладати шалені гроші, щоб у нас почався черговий пи*дець.

І річ не в тім, що Герман недооцінив якісь мої моральні якості - він недооцінив розумові здібності. Боря вирішив, що людина дурень, що йому скажеш прибрати росіянина, який всім заважає, і я це зроблю.

Я не знав, хто такий Бабченко, заліз у Facebook, подивився, про що вiн пише. Але чому Бабченко всім заважає, я так і не зрозумів. Кому - всім? Путіну?

- Загалом, варіантів у тебе не було, окрім як прийти до СБУ?

- Варіантів завжди вистачає. Міг кинути на аванс(сміється). Розумієш, я Борю ніколи не сприймав серйозно, а ці розмови велися постійно. От повір менi.

- Ти згадав про "маніяків бабла". Тобто, у нього, на твою думку, мотивація була виключно фінансова?

- Не тільки. Він ненавидить нинішню владу - з незрозумілих мені причин. Його проблеми щодо заводу та iншi - вони ж до влади не мають жодного відношення. Коли зібралися п'ятеро аферистів у засновники одного заводу - звісно, у них почнуться розборки.

І ось ці його розмови, що владу треба міняти... Я його питав: "Борю, ось на кого міняти? Ну покажи вождів". Він мені: "Я готовий очолити". Це, звісно, викликало тільки сміх. Тому я і не сприймав серйозно.

- Мені казали, що він дуже своєрідна людина, яка живе у своєму ілюзорному світі. Обожнює зброю, готовий возитися з нею днями і ночами. У чомусь велика дитина.

- Цiлком можливо. Розумієш, ми всі придумуємо свiй iдеальний свiт i в ньому намагаемося жити. Ось тільки хтось намагається цей ідеальний світ розширити і пiд нього змінити навколишню реальність. А реальність Германа мене абсолютно не влаштовувала. Він чекав москалів на танках тут, у Києві.

Я думаю, всi прекрасно розуміють, що розстрільні списки журналістів - це ж не просто так. Не тiльки для того, щоб просто підвищити градус.

- Що здивувало особисто мене - Герман був під "наглядом" правоохоронців протягом декількох років. У нього ж обшуки були, провадження відкриті... Чому він, будучи "під ковпаком", зважився на посередництво в організації вбивств? Не відчував, що це небезпечно? Чи відчуття безкарності?

- Безкарність завжди породжує новий злочин. І кожен наступний буде серйознішим. Боря звик, що завжди можна відкупитися. У той момент, коли його приймали, він думав, що не через Бабченка, а через збройні справи.

- Багатьох здивував його спокій під час затримання на вулиці. Знайомі спецпризначенці навіть сприйняли це як пародію на реальне затримання.

- Боря був на розслабоні, він дійсно думав, що вкотре дасть грошей і все буде нормально. Він почав: "Хлопці, ви знову по мої гроші прийшли? Ну що ж це таке, скільки можна, у мене нічого вже немає, що ви до мене ходите?"

Уже в СБУ на Володимирській, коли приїхали адвокати, дівчинка запитала його: "Ви, Борічка, знову з пістолетиками?", а адвокат Солодко сказав, що в країні такий п*здець, журналіста Бабченко вбили, а потім він ожив... І тут Боря такий і каже: "Мені п*зда". Тут він зрозумів, що всьо.

Він дійсно постійно був у розслабленому стані. Я, вже працюючи з СБУ у цій справі, все одно намагався якіись шифри робити. А Боря хоче до мене додому приїхати, щоб щось обговорити.

Я прошу: "Не їзди до мене додому! Ми не можемо так відкрито робити, ти що". Я ж йому напередодні давав місця зустрічей - точка 1, точка 2 і так далі. Казав, що якщо треба зі мною зустрітися, нехай напише "точка 1", наприклад, і я під'їду в умовлене місце. Але нi, йому було все одно.

- А мені згадалося, як в середині травня я тобі написала, запропонувала зустрітися з моєю колегою і записати інтерв'ю, а ти так "підбадьорився" і запитав: "З приводу?" У мене таке клацання: в сенсі - з приводу? Адже раніше домовлялися, та й теми обговорювали. Після "воскресіння" Бабченко я зрозуміла, чому ти так відреагував - в цей час був розпал "епопеї".

- Так, дотепно вийшло (сміється). Знаєш, в цій історії взагалі все чудово. Починаючи від Борі і закінчуючи Пивоварником. Але найголовніше, розвінчано міфи про нев**бенну ФСБ. Вони звикли всі свої запитання затуляти баблом і цей випадок не виняток.

Хто б там що про Службу не казав - вона працює. Причому незважаючи на те, що її розвалюють, незважаючи на копійчані зарплати... Ось я не розумію, як пацанам виживати. Реально.

Ми всі готові їх періодично "порозривати", але з іншого боку... Ти подивись, як живуть чуваки. Нормальні, які дійсно займаються роботою.

- Не ті, які справи про "фінансування тероризму" пачками відкривають на наших бізнесменів?

- Я про тих, хто займається роботою, якою і повинна займатися спецслужба. Вони виживають на смішні зарплати і працюють цілодобово. Мені подобається тенденція, що у Службі зараз з'являються такі хлопці, що дійсно працюють. Але якщо вони будуть сидіти на копійчаних зарплатах і працювати в таких умовах, то рано чи пізно порозбігаються.

Зараз, поки організм молодий і здоровий - тягне, а далі? До 35 себе вбивають повністю, але ж людина не кінь.

Забезпечення матеріально-технічними засобами... Я реально все це трохи побачив зсередини. Забезпечення ніяке. Починаючи від машини, яку потрібно шукати, якщо тобі треба кудись поїхати (свою ж особисту світити не будеш), з кимось домовлятися... Маячня цілковита. Зате поліції закуповують вертольоти.

- Тут свій фронт.

- У воюючiй країні за великим рахунком немає тилу. А взагалі треба добре розібратися, де тил, а де передок. Як на мене, то передок тут - у Києві. На сході пацани вистоять - як би не було погано і важко.

- Там чітко зрозуміло, де ворог.

- Звичайно. Зрозуміло де вiн, зрозуміло - звідки він попре, а тут зовсім інша історія. Тут може намалюватися якийсь народний президент Бубенчик і бубеніти своїми бубонцами. I барани за ним йдуть.

Наголошу, це не інформація від будь-якої служби, а лише мій особистий аналіз подій. Ось у нас був розпал спецоперації, пішли гроші з Рашки, щоб ми почали вбивати народ і в цей же час у Празі проводять конгрес нев**бенних націоналістів.

- Ташбаєв.

- Так. Вони створюють якийсь свій альтернативний уряд. Почали моментально розганяти по соцмережах "новий уряд" тощо. Не вийшло з Бабченком і... все різко припинилося. Не просто так качали саме під цю ситуацію? Може, звичайно, у мене параноя, але я бачу зв'язок. Більше того, на цьому все не закінчиться. Вони ще вийдуть пiд вибори.

- Думаєш, на нас чекає дуже непростий рік у різних "сферах"?

- Боря не один. Одне радує, що нормальні люди, та й кримінал, в цю хрінь не лізтимуть. Тому що це небезпечно і може обернутися як завгодно.

Але шахраї не ідіоти, вони чудово розуміють, що якщо ці пі**раси прийдуть, то що б тобі не пообіцяли, а дивідендів буде нуль. Крим це прекрасно показав. І якщо ти погодишся на якісь справи, то це будуть твої одноразові бабки, більше нічого не отримаєш.

Росія не Україна - там тобі не дадуть свободи розгулятися, заробити і так далі. Тебе поставлять у жорсткі рамки. Росія - держава із сильною каральною системою, яка не допускає кроків вправо-вліво. Якщо ти повністю підконтрольний, то будеш щось їсти. Але трохи.

- І поки тобі дозволяють.

- Звичайно. Але не буде такого, що ти допоміг зайти сюди "пабедітєлям" і буде тобі щастя. І люди адекватні це чудово розуміють, незважаючи на те, що вони у криміналі тощо. Ніхто не хоче за таке братися. І тоді з'являються аферисти і ті, хто за ідеологію... Але останні перебувають під наглядом. Однак ситуацію все одно будуть розгойдувати і намагатися дестабілізувати.

- Бувають і дивні заяви росіян, що переїхали в Україну. Взагалі до громадян РФ у мене немає особливої довіри. Це моє особисте ставлення з початку війни.

- Повністю згоден. До слова, це був ще один аргумент для ліквідації Аркадія Бабченка - ось, мовляв, приїхав черговий росіянин, щось мутить. Я б ніколи не робив з нього героя, чергового кумира, але слава Богу, що наш народ вже не сильно ведеться на кумирів з Росії.

- Але ще недавно будь-яке слово російських опозиціонерiв (точніше, так званих - я не вважаю, що в РФ є справжня опозиція) на підтримку України нашi громадяни слухали, роззявивши рота.

- Хочеться вірити, що в РФ є нормальні і адекватні люди. Але ці нормальні звідти або їдуть, або їх там є*ошать. Комплекс "меншовартостi" у наших співгромадян все одно ще присутній. Особисто мені наср*ти, що там, в Росії, відбувається.

- Можна стежити за подіями, аналізувати кроки РФ, але не ловити кожне слово, кожну думку і жити в очікуванні наступних.

- Розуміти тенденції, але стежити, хто у них що сказав, куди вийшов - на Болотну, на "шмолотну"... Та не буде ніколи у них справжніх ні майданiв, ні Болотної. Не буде!

Росія завжди перебуває у пошуках царя. Є дуже цiкавий богослов професор Осипов, він говорить досить правдиво, на відміну від багатьох інших.

- Ти зараз навів приклад - слова богослова. А сам ти був священиком.

- Чому був? І є. Я нікуди не подівся. Я не служу, звісно, я не живу в монастирі, але мій постриг нікуди не подівся і духовний сан теж.

Церковні таїнства не мають зворотного ходу. Позбавити чогось не можуть люди.

Ну, позбавити духовного сану - це така міфічна штука насправдi. Тому що архієреї, зібравшись, не можуть відібрати те, що дав Господь. Можна сказати більше, що я сам позбавляюся. Бо я не служу i, вiдповiдно, я сам себе поставив за межі вівтаря.

Є певні церковні закони. І є чітке правило святих апостолів, що не може приносити безкровну жертву людина, яка пролила кров. Є правила церковної ікономії, які підспудно обходять правила святих апостолів, однак я особисто для себе не вважаю це можливим.