Олександр Долженков після цитування доктрини Путіна відзначився новим конфузом у КСУ (відео)

На засіданні Конституційного суду щодо закону про функціонування української мови екснардеп 8-го скликання від "Опозиційного блоку" Олександр Долженков попросив долучити до розгляду клопотання жителів неіснуючих у Харківській області сіл.

Інцидент трапився під час засідання КСУ 9 липня. Так, він попросив суд долучити звернення депутатів "Ізюмської районної ради", до якої, в свою чергу, звернулися, за його словами, жителі двох сіл Ізюмського району Стара та Нова Некрасівка. Вони нібито вимагають повернути у школи вивчення російської мови, оскільки без цього їхні діти "не матимуть повноцінного розвитку".

Водночас один із запрошених на засідання суду науковців, директор Інституту української мови Павло Гриценко зазначив, що у Ізюмському району Харківщини немає таких сіл, однак вони є в Ізмаїльському районі Одеської області.

За словами Гриценка у селах Стара Некрасівка та Нова Некрасівка вже понад 100 років проживають старовіри, які ще за царської Росії оселилися на півдні Одещини, і додав, що точно знає, що жодних конфліктів на мовному грунті в тому регіоні і в тих населених пунктах не було.

Зазначимо, суддя Конституційного суду України Ігор Сліденко на засіданні 7 липня запідозрив Долженкова в цитуванні воєнної доктрини президента Росії Володимира Путіна. Його обурило формулювання "російськомовне населення" України.

Нагадаємо, 25 квітня 2019 року Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

16 липня 2019 року він набув чинності. Документ передбачає обов'язкове використання української мови в публічному просторі.

Також державна мова повинна використовуватися в державному і комунальних секторах, у транспорті та закладах громадського харчування, на підписах і маркуванні товарів і послуг, у медичній та освітній сферах, у театральних виставах і дубляжі кіно, на телебаченні, в інтернеті й друкованих ЗМІ.

Водночас дія цього закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Джерело