На Прикарпатті жінка спробувала через суд визнати незаконними затримання її чоловіка на блокпості і подальшу його доставку в ТЦК та СП.

15 січня 2024 року громадянка звернулася у Наддвірнянський районний суд ІваноФранківської області у порядку ст. 206 (загальні обов’язки судді щодо захисту прав людини) КПК зі скаргою на незаконне затримання її чоловіка на блокпості у місті Яремча.

Як було зазначено у скарзі, 15 січня на блокпості уповноважені особи, без попереднього вручення повістки, здійснили незаконне затримання її чоловіка.

Про затримання чоловіка жінці ніхто не повідомив, як не повідомили їй або іншим родичам, про подальше місцезнаходження близької особи.

Як виявилося у подальшому, чоловіка доставили в ТЦК, однак при цьому у ТЦК відмовилися повідомити, чи знаходиться затриманий громадянин у територіальному центрі комплектування.

Відтак, отримати інформацію про стан чоловіка, умови його утримання або про необхідність надання йому допомоги, дружина не змогла.

Фактично, представники ТЦК відмовилися надати будьяку інформацію щодо особи, яку розшукувала близька особа і яку вони утримували в приміщенні територіального центру комплектування.

16 січня скаргу громадянки розглянула слідча суддя Наддвірнянського районного суду.

В суді представник ТЦК розповіла, що на блокпості міста Яремча поліцейські та співробітники ТЦК виявили чоловіка, який, на їх думку, ухилявся від мобілізації у лави Збройних Сил.

При цьому у чоловіка були відсутні при собі будьякі документи. Однак поліцейські та представники ТЦК змогли отримати доступ до його мобільного телефону і встановили особу громадянина через додаток «Дія».

Далі, за допомогою бази даних «Оберіг» (база обліку військовозобов’язаних), було встановлено, що чоловік перебуває на військовому обліку у місті ІваноФранківськ та підлягає призову по мобілізації.

Після цього громадянину запропонували поїхати у ТЦК для «уточнення даних та проведення роз’яснювальної роботи».

Як розповіла представниця ТЦК, чоловік нібито не тільки добровільно погодився з’їздити у ТЦК, а також добровільно в цей же день погодився пройти військоволікарську комісію (ВЛК), про що особисто розписався. Також чоловік добровільно написав заяву про видачу йому військового квитка.

За наслідками ВЛК 15 січня громадянин був визнаний придатним до військової служби.

В той же день, 15 січня, згідно з наказом начальника ТЦК, чоловік був відправлений у розпорядження військової частини для проходження військової служби.

Таким чином, представник ТЦК зазначила, що ніякого незаконного затримання громадянина не було. Він добровільно поїхав в ТЦК, добровільно пройшов медогляд і відправився у війська. У ТЦК, станом на 16 січня, громадянин вже не перебував.

Заслухавши пояснення сторін, суддя зазначила, що згідно з документами, наданими ТЦК та СП, громадянин дійсно добровільно пройшов ВЛК, отримав військовий квіток і вибув у розпорядження військової частини. Відтак, ніяких порушень з боку ТЦК встановлено не було.

Доводи жінки про те, що її чоловіка незаконно затримали на блокпості, за висновком суду, підтвердження не знайшли.

Суддя звернула увагу громадянки на те, що згідно з кримінальним процесуальним законодавством, співробітники ТЦК та СП не є уповноваженими службовими особами, які мають право затримувати громадян в рамках кримінальної юрисдикції.

Відтак, чоловік громадянки в принципі не був затриманою особою в розумінні кримінального процесуального законодавства, тому повноваження слідчого судді на вказані правовідносини не поширюються.

Суд також вказав, що якщо громадянка не згодна з діями ТЦК та СП, їй слід звертатися із позовом до окружного адміністративного суду. А у разі вчинення щодо її чоловіка кримінального правопорушення – у відповідний правоохоронний орган із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, у задоволенні скарги у порядку ст. 206 КПК на незаконне затримання, було відмовлено.