Київ всерйоз взявся за вирішення проблем із РФ на Азовському морі. Бій цього разу розгортається у дипломатичних колах. Йдеться перш за все про скасування українсько-російського договору про співпрацю на Азові, який мав виключити провокації на східному морському кордоні України.

Що за цим стоїть - з'ясовував obozrevatel, передает ukrmedia.

Неспокійний Азов

На східному кордоні України все так само неспокійно. Крім агресії на Донбасі, до скарбнички українських проблем додалося ще і загострення на Азовському морі. З початку року російські прикордонники затримали щонайменше 150 кораблів, які йдуть до або з українських портів. Зазвичай представники РФ щонайменше на кілька годин блокують українських моряків для огляду судна, а також особистих речей.

Окрім цього, РФ частково воєнізує Азов. Так, за інформацією екс-заступника начальника Генштабу ЗСУ Ігоря Романенка, у морі вже перебуває близько 60 бойових кораблів. Серед них - малі ракетні катери з крилатими ракетами "Калібр".

Щоправда, як раніше пояснили у морському порту Бердянська, про конкретні збитки поки не йдеться.

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян іншої думки. Він упевнений, що провокаціями на Азові Росія завдає Україні значних збитків, відлякує бізнес і намагається посилити напруженість у регіоні.

Саме тому у Мінінфраструктури вже підготували санкції проти РФ за блокаду моря. Як очікується, обмеження можуть бути прийняті вже на найближчому засіданні Ради нацбезпеки й оборони.

Крім введення санкцій, в українських політичних колах ходили чутки про можливу денонсацію Україною Договору з РФ про співпрацю у використанні Азовського моря. Таку ідею активно просувало оточення президента України Петра Порошенка.

Договір був підписаний ще у 2003 році, набув чинності у 2004 році. Він передбачає офіційне врегулювання питань, які стосуються життєдіяльності України та Росії на Азові і у Керченській протоці.

На своїй сторінці у Twitter заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль заявила, що Договір щодо Азову - питання безпеки для України.

"Про денонсацію угоди з Росією щодо Азовського моря не може бути й мови - це дасть можливість РФ заявити про територіальну суперечку. Для нас це питання безпеки, тому використовуємо наявні інструменти, щоби врегулювати це питання", - пояснила позицію МЗС Зеркаль.

Щоправда, буквально наступного дня після публікації інформації у Twitter МЗС, президент Петро Порошенко публічно закликав вирішити питання на Азові саме дипломатичним шляхом.

"Я не збираюся з цим миритися. І твердо переконаний - ситуація, яка складається зараз, є категорично неприйнятною", - зазначив Порошенко.

Можливо, йдеться саме про розрив угоди.

"Я наполягаю на якнайшвидшому створенні координаційного органу з формування консолідованої претензії України до Росії для відшкодування завданих збитків, як це передбачено у моєму законі ("Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях". - Ред.), який Верховна Рада прийняла", - заявив Порошенко за підсумками екстреного засідання Ради нацбезпеки й оборони щодо ситуації на Азові.

Треба скасовувати

Опитані експерти розкритикували позицію Міністерства закордонних справ стосовно Договору між РФ і Україною про співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки.

За словами експерта-міжнародника Юлії Осмоловської, договір не є стримувальним фактором для Росії. По суті - він формальний і декларативний.

"У договорі не закріплені правові норми, які можуть притягнути Росію до неправомірних дій. У ньому відсутня чітка правова регламентаціярежиму Азовського моря. Тому виставляти якісь претензії РФ на рахунок порушення режиму Україна не може, оскільки в самому договорі нічого про це і немає", - пояснила Осмоловська.

Тому розірвання договору, на думку міжнародника, є позитивним варіантом для України.

"Правильне рішення в цьому випадку - денонсація договору. Після цього автоматично настане дія Конвенції про морське право, яку ратифікували як Україна, так і Росія. Вона забезпечує чітку регламентацію кордону та режим щодо моря. Це буде набагато вигідніше для України", - сказала експерт.

Підтримав позицію колеги і міжнародник Сергій Мещеряк. За його словами, договір вносить низку правових невизначеностей. У разі ж його денонсації відносини між Росією й Україною регламентовуватимуться Конвенцією ООН, підписаною 167 країнами.

"За нашою країною буде закріплена більша частина Азовського моря через протяжність берегової лінії, будуть повністю регламентовані всі процедури, пов'язані з використання Азовського моря. Важливий факт - в акваторію зможуть заходити і військові союзники України, перш за все кораблі країн НАТО. Зараз на Чорному морі діє конвенція, яка не дає можливості військовим кораблям перебувати там більше 21 дня. У разі ж дії Конвенції ООН з морського права судна зможуть вільно заходити в Азовське море", - наголосив Сергій Мещеряк.

Варто відзначити, денонсувати договір повинен український парламент. Очікується, що проект рішення може бути винесено в зал Верховної Ради вже у вересні.