Щоб цього не сталося, держава повинна підтримувати програми селекції та відтворення риби.

На кошти, виділені урядом на технічне переозброєння і переорієнтацію лабораторій в 2008-2009 році, при інституті були створені 3 нових лабораторії: біотехнології, вірусології та бактеріології, генетики та цитогенетики.

"Нашим науковцям вдалося досягти кращого розщеплення ферментів - завдяки цьому, осетрові менше хворіють і краще ростуть. Збільшилась популяція форелі. 16 років тому по всій Україні вирощували 4 тонни, сьогодні - 10 тисяч тонн. Ми вже вирощуємо 6-8 тонн, а у перспективі - 10 тонн власної червоної ікри. Близько 5 тонн чорної ікри. Уся ця продукція реалізується всередині країни" - розповідає директор Інституту рибного господарства НААН Ігор Грициняк.

Фахівці НААН зазначають, що зараз Україна імпортує переважно морську рибу - через скорочення власного вилову.

Так, в Азовському морі фактично залишився тільки Бичок, тому що інші види були винищені "через безвідповідальне, хижацьке ставлення" - говорить науковець.

"А з тих акваторій, де є більші популяції, нас витіснила Росія. Чорноморські зони вилову риби також переважно перебувають у руках РФ. Тому в Україні в рази зменшився вилов морської риби" - коментує він ситуацію.

Експерт звернув увагу, що потреби імпортувати ставкову рибу в Україну немає, оскільки власної популяції повністю вистачає.

"Ми здатні збільшити її в рази та експортувати. Але інші країни захищають інтереси власних виробників. В Україні ж Регуляторна роль держави нівельована" - каже вчений.

Експерт також звернув увагу, що у складі Інституту діє єдиний селекційно-племінний центр в Україні, і зараз цей живий генетичний банк функціонує без допомоги держави.

За його словами, галузь потребує державного захисту та підтримки програми селекції.