Андрій Бідюк з Житомирської області розповів, як війна на Донбасі змінила його життя і привела в медицину.
"Якщо виживу - буду медиком", - таку обіцянку дав собі у зоні бойових дій Андрій.
Як йдеться в сюжеті "5 каналу", ще до початку війни хлопець поступив в медичний коледж, але його відрахували за неуспішність. Після цього підписав контракт з 30-ю механізованою бригадою. Служив більше року. Після демобілізації прийняв рішення стати дипломованим медиком і відновився в навчанні.
"Я від цих машин в радіусі 100 метрів лежав у ямі півтори години. Я собі все життя там розписав, і про Бога згадав, і почав молитися, і сказав собі: виживу - піду по медицині", - згадує Андрій.
24-річний хлопець згадує 2014 рік на фронті. Спочатку в зоні АТО виконував обов'язки санітарного інструктора батареї. На фронті отримав осколкові поранення і контузію. Після боїв під Дебальцевим став начальником медичного пункту батальйону.
"Іноді вдавалося рятувати, і цивільним допомагав, і дітям, і дорослим, і літнім, і хлопцям-побратимам і навіть полоненим допомагав сепаратистам. Перед цим чотири наших хлопця потрапили в полон, треба було поміняти, я їх підліковував", - розповів він.
Після відновлення у навчанні, Бідюк став вчитися на відмінно. Він пройшов практику у місцевій поліклініці. Хоче рятувати людські життя, мріє працювати в реанімації.
"Він проявляє себе як активний студент, як майбутній хороший працівник. Якщо дитина хоче і має прагнення, то ми завжди допоможемо", - розповідає старша медсестра денного стаціонару міської поліклініки Інна Кваша.
До речі, у Андрія - чотири молодші сестри. Одна з яких за прикладом брата пішла до лав ЗСУ. Вже підписала контракт.
