Одна дівчинка написала мені у Фейсбук, подякувала за пости, мовляв, серед ненависті у соцмережах вони дарують промінчики добра.
Але я вирішив записати це відео і мабуть, не так, щоб надихати, як запитатися у тих людей, які строчать кілометри текстів із жахливими словами на адресу своїх політичних опонентів – а звідки у вас є стільки часу, щоб писати на адресу один одного стільки ненависті? Це ж треба мати вільний час для цієї писанини. А цей час можна було би витратити на роботу.
Читаю кілометри текстів, де люди звинувачують попередню владу, теперішню у бездіяльності і в тому, що їм погано жити. Я навіть знаю людей, які коли був Ющенко, писали, що він чмо, і не робить нічого, щоб їм жилося добре. Плюс у 2008му році долар дуже стрибнув і всі збідніли.
Потім ті самі люди писали, що Яник – чмо (ну, тут я погоджуюсь), що Порошенко – чмо, а зараз вони пишуть, що Зеленський чмо.
І це одні і ті самі люди. Їм не вгодиш і жодна влада таким людям не може вгодити, бо вони не можуть якось гідно жити.
І от я думаю, коли ви зрозумієте, що порядок денний вашого життя і ваш достаток визначає не якийсь ефемерний дядя на чолі країни, а визначаєте ви особисто своїми стараннями, вміннями, знаннями і своїм договором із роботодавцем. Ваша проблема не в тому, що вам мало платять. Ваша проблема в тому, що ви не робите нічого, щоб роботодавець заплатив вам стільки, щоб ви не хотіли від нього кудись піти.
Коли мені було 22-23 – я працював на п’яти роботах. Тоді робота у 100 баксів для Тернополя було дуже пристойно. Я пахав як дурний зранку до ночі. Але мені було мало 100 доларів, бо я хотів водити дівчину не на біляш з томатним соком, а в найкращий бар чи ресторан міста. Я працював ще на чотирьох роботах і спав по 2-3 години на добу. А бувало таке, що не спав і по дві-три доби…
Але я був молодий хлопака і розумів, що мені ніхто не принесе на блюдечку якусь квартиру... Я пахав як коняра.
Зараз сплю трохи більше, до п’яти годин на добу, але я маю три роботи у свої майже 38. І я не маю часу, щоб годинами виписувати іншим людям, які вони ідіоти. Замість того, щоб писати оту галімотню у соцмережах, обгаджуючи інших людей – знайдіть собі роботу. Мало грошей на одній? Знайди другу і витрати час на неї. Замість того, щоб писати оці огидні коментарі, запитайся у дитини, що вона сьогодні прочитала. Не в телефоні просиділа 5 годин, а яку книжку вона прочитала.
Запитайся, чи твоя дитина знає англійську, бо без неї вона не має якогось притомного майбутнього. Іди на курси, вдосконалюйся, ставай найкращим у тій царині, в якій працюєш і за тебе будуть битися роботодавці. Запитай у своїй мами, як у неї сьогодні справи. Скинься с друзями по 400 гривень, і не пробухай їх в ганделику, а завези у найближчий дитячий будинок.
Чорт забирай, люди, ми ж живемо в одній країні, що ж ви так гадите одне на одного? Влада буде мінятися завжди, а ми маємо залишитися стабільними у спільних знаменниках, які стосуються цієї країни.
Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.
