Повідомлення міноборони Росії про атаки безпілотників на територію країни-агресора стають повсякденною справою. Їхня географія розширюється з кожним новим ударом. У цих "інцидентах" російська сторона традиційно звинувачує Україну, однак реальних доказів того, що за цим стоїть наша країна, так і не надано.

Про те, як атаки безпілотників дедалі більше впливають на життя в Росії, у матеріалі OBOZREVATEL.

Цікаво та запально в РФ провели ніч на 7 вересня. Так, один із безпілотників упав у центрі Ростова-на-Дону, "завдавши помітних збитків будинкам і автомобілям, що стояли поруч". Що цікаво, місце падіння розташоване в безпосередній близькості від штабу Південного військового округу, який більш ніж активно задіяний у війні проти України.

Мер Москви в ніч проти 7 вересня також повідомляв про одного безпілотника, а брянський губернатор одразу про трьох. Російське міноборони, як завжди, відрапортувало, що "було збито все, що летіло", проте чомусь постраждав завод військової мікроелектроніки "Кремній Ел", що випускає деталі для систем ППО "Панцир" та ракетних комплексів "Іскандер", якими росіяни знищують міста України.

Українська влада офіційно не коментувала нову атаку безпілотників на російські регіони, жартуючи, що в Росії нині у світі занадто багато "друзів", а тому це міг бути "привіт" від кого завгодно, адже БПЛА сьогодні може купити будь-хто.

Не встигло закінчитися "виття на болотах" щодо втрати кількох військових літаків на аеродромі під Псковом, а вже в ніч на 7 вересня один із безпілотників упав уже в самому центрі Ростова-на-Дону, "завдавши помітних збитків будинкам у районі вулиці Пушкінської, 42". Будинок за цією адресою розташований навпроти штабу Південного військового округу (ПдВО), який свого часу захоплювали "вагнерівці" під час червневого заколоту та звідки здійснюється керівництво бойовими діями в Україні.

Проте місцевий губернатор не наголосив на цьому, повідомивши лише, що "внаслідок падіння дрона, збитого ППО, було пошкоджено кілька легкових автомобілів. Постраждала одна людина, але від госпіталізації вона відмовилася". До речі, претензії з цього приводу прості росіяни нехай адресують до міністерства оборони РФ і "криворукого розрахунку ППО", яка так збиває чиїсь БПЛА, що вони падають не туди.

Зі свого боку вже влада прикордонної до України Брянської області повідомила про атаку безпілотника на "промисловий об'єкт", внаслідок якої спалахнула пожежа. Пізніше стало відомо: цим об'єктом виявився один із найбільших у РФ виробників мікроелектроніки – завод "Кремній Ел". З цим підприємством російська влада пов'язує надії на заміну імпортних поставок мікроелектроніки. Це не перший такий випадок. Відомо, що 30 серпня на "Кремній Ел" уже падав безпілотник.

Увага до підприємства зрозуміла – це найважливіший об'єкт оборонки ворога. Так, наприклад, 2017 року 94% продукції заводу було випущено на потреби міноборони РФ. "Кремній Ел" обслуговує концерни "Алмаз-Антей", "Аерокосмічне обладнання", "Сузір'я" та "Вега". Він робить деталі для систем ППО "Панцир" та ракетних комплексів "Іскандер". Це головний виробник компонентів на мікросхемах, які використовують військові РФ.

Важливість цього підприємства для військово-промислового комплексу РФ повністю демонструє обсяг інвестицій, який щорічно показував зростання на кілька мільйонів доларів.

Російська влада за останні кілька місяців неодноразово заявляла про виявлені і знешкоджені на підльоті до Москви безпілотники. Через дрони аеропорти так званого Московського авіавузла зазвичай вводять обмеження на прийом та відправлення рейсів – план "Килим". Після цього рейси можуть перенаправлятися до інших російських міст. Такий розвиток подій тягне за собою збій відправлення не лише цивільного, а й вантажного авіатранспорту. Це вже призводить до значних фінансових втрат та зростання витрат російських аеропортів та авіакомпаній.

Так, в інтерв'ю російським ЗМІ генеральний директор лоукостера "Перемога" Дмитро Тищук скаржився, що зміна маршрутів літаків через атаки безпілотників на Москву призводять до значних додаткових витрат перевізників.

"Якщо борт йшов у Внуково, а сів у Шереметьєво – це приблизно година польоту додаткового часу та відповідні витрати у собівартості авіакомпанії", – повідомив Тищук.

До речі, година польоту середньомагістрального Boeing 737-800 коштує приблизно 750-800 тисяч рублів.

Багато із запущених по РФ БПЛА досягли своєї мети не лише у прямому, а й переносному сенсі. Як це часто буває у Росії: якщо проблема не вирішується сама, треба знайти винних.

Нещодавно стало відомо, що генерал-майор Костянтин Огієнко звинувачується в отриманні хабаря в особливо великому розмірі і його взято під варту. В принципі, не зовсім сенсація для нинішньої Росії, якби не одне але – до арешту ще в липні цього року він командував 1-ю орденом Леніна армією протиповітряної та протиракетної оборони особливого призначення, що прикриває небо Москви.

Як йдеться в ухвалі військового суду, "Огієнко вступив у змову з командиром 4-ї дивізії ППО генерал-майором Дмитром Біляцьким з метою отримання 30 млн рублів як хабар за відчуження земельної ділянки, що належить міноборони, в районі підмосковного міста Долгопрудний". Йому загрожує до 15 років позбавлення волі.

Російські телеграм-канали повідомляють, що генерали Огієнко та Біляцький постраждали через нездатність організувати захист Москви та області від атаки нібито українських дронів.

Метою атак безпілотників з території України є психологічна війна, яка прагне створити паніку, посіяти невизначеність та підірвати довіру суспільства до можливостей збройних сил Росії, – каже офіційне повідомлення влади РФ.

Схоже на те, що цієї мети таки досягнуто. Паніка в Росії досягла таких масштабів, що тамтешня влада переміщує для свого захисту велику кількість систем "Панцир", включаючи навіть "Панцир-СА", спеціально розроблений для використання в Арктичному регіоні.

Ця концентрація робить Москву привабливішою мішенню, оскільки стаціонарний характер цих систем може зробити їх уразливими для точних ударів, включаючи атаки ракет або безпілотників-камікадзе, вважає видання Army Recognition.

Зміст та забезпечення цих позицій ППО тягне за собою матеріально-технічні проблеми. Фінансові витрати на будівництво та обслуговування цих систем залишаються невідомими, але вони, ймовірно, є значними. Надмірні інвестиції в інфраструктуру протиповітряної оборони можуть мати довгострокові економічні наслідки для Росії. Нарешті, виділивши ресурси на статичні позиції протиповітряної оборони, РФ може обмежити свою оперативну гнучкість та здатність швидко реагувати на зміну військового сценарію на фронті, – наголошують у Army Recognition.

Крім величезної кількості коштів ППО, повітряно-космічні сили Росії розгортають у кількох регіонах країни підрозділи з гелікоптерів Мі-28. Основне завдання цих спеціальних вертолітних підрозділів – знищення дронів.

"У Кремля великі проблеми з атаками БПЛА, інакше вони не тягнули б ті ж арктичні системи ППО для захисту Москви, – каже військово-політичний експерт групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко. – Ще один фактор паніки – для закриття неба над столицею РФ необхідно 18 "Панцирів", а вони вже використовують 24 одиниці цих систем ППО. Тобто переляк просто колосальний. Для України це позитивний момент, бо третину "Панцирів" ми вже знищили за час війни, а значна частина буде відтягнута вглиб країни агресора.

Щодо прогнозу на майбутнє, то, на думку Олександра Коваленка, кількість та масштаб атак БПЛА на територію Росії, а також їхня географія будуть значно розширені.

"Схоже, що ми лише на початку серйозних подій у цьому плані. Дедалі більше російських міст залучатимуться до цього процесу. Через пів року це будуть зовсім інші показники прильотів за добу, а також їхня результативність", – підкреслив військовий експерт.