У Чернівецькій області нещодавно відбувся п'ятий землетрус за останні пів року в західному регіоні України. Сила поштовхів склала лише 2,5 бала за 12ти бальною шкалою Ріхтера. Однак це не означає, що українцям нічого не загрожує, хоча б тому, що ми перебуваємо в зоні підвищеного ризику – поруч із Румунією, однією з найнебезпечніших сейсмологічних зон світу.
Чим загрожує сейсмічна зона України
Зона Вранча – одна з трьох найнебезпечніших світових сейсмоактивних зон, розташована в румунському повіті Вранча, на стику південних Карпат у Румунії та східних – на території України. Максимальна магнітуда землетрусів там досягає 8,3 бала. Осередки розташовані на глибині від 80 до 190 км, через що можуть проявлятися на величезній території – від Греції на півдні до Фінляндії на півночі. А територія України всього лише в 450 км.
"Прикарпаття й Закарпаття, а це ІваноФранківська, Закарпатська і Чернівецька області, час від часу струшує, тому що вони розташовані в зоні Вранча. Часто ці землетруси не є відчутними для людей, такі як, наприклад, останній, який був на Буковині 23 липня. Рік на рік, звичайно, не випадає. Але якщо в Румунії сила поштовху досягає 5 балів, то в західній Україні 23, і його відчують лише на верхніх поверхах житлових будинків. Теоретично на Закарпатті може бути землетрус у 8 балів, але це можливо раз на тисячу років", – пояснив сейсмолог Олександр Лящук, заступник начальника Головного центру спеціального контролю.
За його словами, цього року в Україні було вже з десяток землетрусів – приблизно п'ять на Закарпатті та стільки ж у Чернівецькій, Закарпатській та Львівській областях. Усього на рік їх у нас буває десь орієнтовно 20. Спрогнозувати жоден із них неможливо, але чим більше розвивається інструментальна мережа спостережень, тим більше поштовхів фіксують сейсмологи.
"Жартують, що ось у нас не було землетрусів, а коли встановили сейсмічні датчики – вони почалися. Це означає, що поштовхи фіксують тільки датчики, а ось люди їх не відчувають", – зазначив експерт.
Крім заходу України, в сейсмічно активну зону входить іще південний захід Одеської області та Крим, додав провідний сейсмолог, заступник директора з наукової роботи Інституту геофізики НАНУ Олександр Кендзера.
За його словами, в Криму справи ще небезпечніші, тому що там можливі і місцеві землетруси.
"Якщо у Вранчі на глибині 120180 км станеться сильний землетрус, коливання відчує не тільки вся Україна, а й навіть Москва і СанктПетербург. У минулому столітті таких землетрусів було кілька – в 1940му, 1976му, 1986му, 1987му і два в 1990му році. Однак максимум, який може спостерігатися в Україні, досягне 6 балів. До речі, кияни відчули його кілька років тому, правда, до нас уже прийшла сила в три бали. Жодної шкоди об'єктам на території України він не завдав, люди відчули його тільки на високих поверхах", – уточнив він.
Загалом, землетруси в Україні не сильно небезпечні для об'єктів інфраструктури, якщо під час їх будівництва дотримувалися сейсмостійких норм.
Чи можна передбачити землетруси
Сейсмологи кажуть, що загалом передбачити неможливо, де саме і коли станеться землетрус. Важливо спрогнозувати місця, де вони потенційно можуть виникнути і не споруджувати там будівлі.
"Для захисту від землетрусів відпадає необхідність знати, коли він відбудеться. Все одно жодних розумних рішень ухвалити буде неможливо. Що ви зможете зробити? Нічого. Від чого набирається достатньо енергії, яка може спровокувати сильний земний поштовх? Це пов'язано з тектонікою материкових плит, які рухаються один щодо одного на відносно низькій верхній мантії й постійно труться. Через що накопичується велика кількість енергії, яка призводить до розриву земної кори. А ми на її поверхні сприймаємо це як землетрус", – додав Кендзера.
Найбільше землетрусів відбувається в Тихоокеанському вогняному кільці, де тонка океанічна кора підповзає під товсту материкову плиту. У таких зонах розташована Японія, острови якої є краєм євразійської платформи. Щодня у світі фіксують близько 4 тисяч землетрусів. Сильних серед них – тільки десятки, інші – слабкі. Але саме за їхній рахунок швидко реалізовується накопичена енергія. Це означає, що ймовірність сильних поштовхів зменшується.
