Аналітичні центри публікують порівняльні аналізи діяльності п'ятого президента України Петра Порошенка та шостого президента України Володимира Зеленського за перший рік перебування при владі

Скільки законів прийнято? Які реформи проведені? Як змінилася ситуація у різних сферах управління та економіки? І виявляється, що Порошенко був куди більшим реформатором, ніж Зеленський.

Тут варто було б полегшено зітхнути і сказати: що й треба було довести. Але ж сам такий підхід до справи брехня. А брехня це те, що робить дурним і розбещує виборця. Особливо “совкового” виборця, який постійно знаходиться в пошуку “кращого царя” або гетьмана.

У перший рік свого перебування на посаді президента Петро Порошенко спочатку співпрацював з парламентом, в якому у нього взагалі не було власних прихильників, а потім із парламентом, в якому було сформовано коаліцію. На першому етапі це була широка коаліція демократичних сил “Народний фронт”, БПП, “Самопоміч”, “Батьківщина”, Радикальна партія.

Реформи проводилися у життя у взаємодії президента і уряду Арсенія Яценюка. При цьому глава уряду не була чиновником в президентському офісі, як Олексій Гончарук або Денис Шмигаль, а самостійним політиком, нерідко опонентом президента. Саме тому успіх реформ це колективний успіх. Якісь реформи ініціював президент, якісь уряд і парламентарії. Якісь реформи президент підтримував, якимсь протистояв. З якихось питань приходили до компромісу. Саме тому можна з упевненістю стверджувати: у перший рік президентства Петра Порошенка Україну реформував український народ і обрані ним представники.

А що ж Зеленський? Зеленський починав так, як Порошенко в парламенті у нього не було прихильників, а потім, після виборів, його партія отримала приголомшуючу більшість в Раді. Але Зеленський з перших днів свого перебування на посаді проявив себе як відвертий ворог парламентаризму. Він фактично заблокував всі останні реформи демократичних сил. Після появи нової більшості і парламент, і уряд просто зникли, перетворилися на відділи офісу президента. А після фактичного розвалу монобільшості почалася боротьба цього офісу з олігархічною клієнтелою. Яке все це має стосунок до реформ? Та ніякого. І, дійсно це особистий провал Зеленського, який після президентських і парламентських виборів зосередив у своїх руках всю повноту влади.

Влади, якої у Порошенка в таких обсягах не було ніколи. Але ж важливим є не це. Важливим є те, що під популістську балаканину про народовладдя справжньої влади і реформаторських можливостей був позбавлений український народ той народ, який був творцем реформ 20142019 року. Той народ, у якого відібрали владу олігархи і віддали її популістам і відвертим лобістам своїх інтересів.

Автор Віталій Портніков