Військовий пішов із життя 1 жовтня внаслідок удару російського дрона в районі міста Лиман, що на Донеччині.

Віталію Смирнову було лише 28 років.

7 листопада скриньку з прахом загиблого добровольця поховали на його рідній землі під акомпанемент прощальних залпів.

Його родина з Ліванського краю, а також колишні товариші по службі вшанували його пам'ять.

Разом з прахом Віталія з України був привезений прапор Латвії.

Як згадують товариші і рідні, він був справжнім патріотом. Стояв у почесній варті біля пам'ятника Свободи. Проте коли росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, Віталій вирішив, що він хоче допомогти українцям боротися за свободу. Він вирішив звільнитися зі своєї спокійної та добре оплачуваної служби в Латвії, щоб добровольцем вирушити в Україну.

На фронті він брав участь у бойових діях, а також діставав необхідні для української армії речі.

Коли Віталій вирушив на фронт, то повідомив своїй матері та близьким, що якщо він не буде воювати в Україні, то потім доведеться воювати їм.

Він отримував поранення на полі бою, проте після лікування повернувся назад, що свідчить про його відвагу, силу, нестримність і самовідданість.

З теплотою про Віталія згадує командир 35го піхотного батальйону Земессардзе (Zemessardze – добровольча національна гвардія в Латвії) Яніс Свілпе: "Віталія завжди пам'ятатиму як того, хто любить своїх товаришів, свою вітчизну і своїх колег. І це підтвердження його любові – він віддав життя за нас".

У родині Віталія дух боротьби за свободу був присутній ще раніше.

Його дід був національним партизаном і поклав своє життя заради боротьби проти радянських окупантів.

"Я хотів би закликати всіх жителів Латвії не слабшати у своїй підтримці України, оскільки Україна справді веде нашу боротьбу" – закликав Свілпе.