У президента, по суті, більше немає більшості в парламенті. Для прийняття принципових рішень він може спиратися на два варіанти ситуативних коаліцій. До вчорашнього дня такою ситуативної коаліцією була коаліція частини депутатів від партії “Слуга народу” з ОПЗЖ і депутатськими групами, орієнтованими на Ігоря Коломойського. З учорашнього дня намітилася можливість коаліції частини депутатів від партії “Слуга народу” з фракціями “Європейської солідарності” і “Голосу”.

Це – найбільш логічна коаліція в умовах, що склалися. Зеленський очікувано прийшов до ситуації, коли він повинен вибирати між союзом з олігархами і порятунком країни. Порятунок країни є можливим лише в ситуації тісної співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та готовності прислухатися до рекомендацій Заходу. Ані Росія, яка і сама починає переживати важку економічну кризу, ані олігархи, які досі не здатні усвідомити масштаби виклику, Україну не врятують і Зеленському не допоможуть.

Коломойський дотепер заклопотаний поверненням “Привату”, ніби й не розуміє, що зараз взагалі не час думати про перспективи банківської системи. Депутати від ОПЗЖ продовжують повторювати завчені слова про “діалог”, ніби не помічають, що Москва наглухо закрила лінію розмежування на Донбасі і ніякого діалогу більше не потребує. До того ж Коломойський, який об'єктивно зацікавлений у збереженні коаліції Зеленського з ОПЗЖ і своїми депутатами, одночасно бореться з Єрмаком і, таким чином, знищує можливості діалогу з Козаком. Це саме той випадок, коли фінансові інтереси заважають політичній програмі але у Коломойського так не вперше.

У цій ситуації єдиним виходом для Зеленського навіть не з точки зору вирішення нагальних завдань, а з точки зору елементарного виживання виявляється коаліція з українськими державниками і патріотами. Це і є національна єдність тому що ті, хто опиняються за рамками цієї коаліції, просто не цікавляться національними інтересами цієї країни, стурбовані тільки грошима, владою і у випадку з ОПЗЖ національними інтересами Кремля.

Тому якщо Зеленський хоче врятуватися і врятувати країну він буде все більше дрейфувати в бік державників і професіоналів, в бік Порошенка і Вакарчука. Навіть якщо частина його електорату буде продовжувати перебувати в полоні пропагандистських агіток минулих років, навіть якщо з владою почнуть боротися олігархічні телеканали. Зеленському доведеться ігнорувати і дурість потенційних виборців, і нападки недавніх покровителів.

Тому що його вибір і вибір України це вже не вибір між державним будівництвом і “хорошими хлопцями” з серіалу, між патріотизмом і байдужістю, між професіоналізмом і дилетантством. І навіть не вибір між Україною і Малоросією.

Це вибір між життям і смертю.

Автор Віталій Портников