Корупційна схема з оцінки вартості житла, яку не змогли скасувати народні депутати, у зв'язку з чим всередині президентської фракції "Слуга народу" спалахнув скандал, належить позафракційному народному депутату Антону Яценко.
Це не перша афера політика, завдяки якій він наживає мільйони й грабує український народ.
Головне:
Яценко був членом "Партії регіонів" та голосував за "диктаторські закони" 16 січня.
Будучи так званим "хрещеним батьком" корупційної схеми з Тендерною палатою, витягнув із кишень українців майже $1 млрд.
Кілька разів був фігурантом кримінальних справ.
Колишній "регіонал"
До "Революції гідності" Яценко був представником "Партії регіонів", очолюваної експрезидентомвтікачем Віктором Януковичем, де відзначився голосуванням за "диктаторські закони" 16 січня.
У червні 2013 року разом зі 148 народними обранцями підписав Звернення депутатів від "Партії регіонів" та КПУ до польського Сейму з проханням "визнати Волинську трагедію геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів". Цей крок перший президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.
Втім, це не завадило уникнути відповідальності і знову переобратися до Верховної Ради 8го скликання, де депутат увійшов до групи, а пізніше й до партії "Відродження". За даними ЗМІ, на відновлення політсили грошей дав український бізнесмен Ігор Коломойський. Про це свідчить те, що її головою стала близька до нього особа – Віктор Бондар.
Тендерна палата Яценко
Народний обранець 9го скликання належить до засновників Тендерної палати, діяльність якої вважають однією з найбільших загальнонаціональних корупційних схем.
Вплив Яценка на тендерні закупівлі почався ще в 1999 році, коли, будучи помічником депутата Василя Цушка брав участь у підготовці законопроєкту про тендерні закупівлі. Після ухвалення законопроєкту з'ясувалося, що деякі поправки дозволяють створити величезний і відносно легальний бізнес із "забезпечення" проведення тендерів.
Цим і скористався майбутній парламентар, коли створив громадську організацію "Центр тендерних процедур", з якою у 2002 році Міністерство економіки підписало договір, за яким центр отримав права на розробку зразків тендерної документації.
В підсумку Яценко зі своїм партнером Володимиром Врублевським стали правовласниками "Зразків тендерної документації", "Методики оцінки тендерних пропозицій" і "Методики проведення перевірки дотримання замовниками вимог чинного законодавства під час закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти".
Це означало, що проводити тендерні закупівлі відтепер можна тільки з використанням цих "розробок".
У 2005 році Яценко зареєстрував громадську організацію "Тендерна палата України", яка замінила "Центр тендерних процедур", і отримала ексклюзивні права на здійснення тендерних закупівель та контроль за ними.
У такий спосіб крім торгівлі бланками та документацією для тендерних торгів, Яценко взяв під контроль систему електронних тендерів і сайт "Портал Державних закупівель України", через який відбувалися всі тендери. Ба більше, організатори "тендерної мафії" за виграш у торгах брали з учасників псевдоаукціонов відкат до 6% і вище від суми угоди, а прибутки від такої діяльності досягали 300 мільйонів гривень на місяць.
У березні 2008 року парламент скасував закон про держзакупівлі, що означало ліквідацію Тендерної палати.
Згідно з підрахунками КРУ (Головне контрольноревізійне управління), тільки протягом першої половини 2006 року ця схема витягла з кишень учасників тендерів 930 млн грн. У такий спосіб за 2,5 роки існування вона могла завдати шкоди на $1 млрд.
У 2010 році СБУ порушила кримінальну справу проти Яценка щодо привласнення бюджетних коштів під час проведення держзакупівель у розмірі $1,5 млрд. У махінаціях підозрюються компанії, які були членами або засновниками Тендерної палати України. Йдеться також про фірми, які створював тоді вже депутат від БЮТ Антон Яценко. Правда, історія закінчилася нічим.
У 2017 році Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила кримінальні справи проти Яценка за ст. 364 ч.2 Кримінального кодексу України (зловживання владою) та ст.3682 ч.3 КК (незаконне збагачення в особливо великих розмірах). Розслідування доручено Національному антикорупційному бюро. Справа пов'язана зі зловживанням службовим становищем у сфері держзакупівель, через контроль СОО "Тендерна палата України".
Рахункова палата
Ліквідація Тендерної палати не сильно вплинула на можливість Яценка контролювати держзакупівлі. Будучи народним депутатом від БЮТ, а пізніше від "Партії регіонів", він був головою підкомітету з цінних паперів, фондового ринку, діяльності державних підприємств, операцій, пов'язаних з реалізацією окремих видів майна, діяльності рейтингових агентств Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Ця посада дозволила йому і далі бути причетним до тендерів.
Уже перебуваючи у Верховній Раді 8го скликання, Яценко вирішив розширити свій вплив завдяки Рахунковій палаті. У червні 2018 року він підготував і зареєстрував у парламенті проєкт закону "Про внесення змін до Закону України" Про державні закупівлі "щодо забезпечення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) в сфері державних закупівель". Мета документа – наділити Рахункову палату правом контролювати держзакупівлі, причому на всіх етапах процесу. Включно з аналізом їхньої законності та ефективності, а також термінів проведення й усіх інших нюансів.
За інформацією ЗМІ, Яценко перебував у досить неформальних стосунках із тодішнім головою Рахункової палати Валерієм Пацканом, який міг допомогти нардепові протягнути цю схему. Зважаючи на минулі "заслуги" політика з Тендерною палатою, він міг мати з цього певний зиск.
Втім, через два місяці законопроєкт був знятий із розгляду.
На позачергових виборах до ВРУ в липні 2019 року Яценко знову перемагає і проходить до парламенту по одномандатному окрузі №200 в Черкаській області. З 13 вересня – член депутатської групи "За майбутнє", до того був позафракційним. Член Комітету з питань екологічної політики та природокористування.
