Про невнесення застави у 229 млн грн повідомили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП). Там зазначили: також НАБУ та САП не ініціювали блокування рахунків Коболєва.
"1 березня 2023 року Апеляційна палата ВАКС застосувала до колишнього голови правління НАК "Нафтогаз України" запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 229,248 млн грн. Відповідно до рішення суду, підозрюваний мав внести кошти протягом 5 днів з моменту проголошення рішення, тобто до 06.03.2023. Станом на 7 березня інформація про внесення застави у встановленому судом розмірі так і не надійшла до органу досудового розслідування", – йдеться у повідомленні.
Зі свого боку, юридична компанія "Міллер", що представляє інтереси Коболєва, повідомила: він зміг зібрати і сплатити половину зазначеної суми. Тим не менш, прокуратура вимагає значно збільшити розмір застави – до 365 млн грн, – а також взяти його під варту.
"Було зібрано та сплачено орієнтовно половину застави від тієї суми, яку встановив суд. ... Однак прокуратура вимагає призначити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативним правом внесення застави в розмірі 365 млн грн", – розповіли юристи.
Що передувало
Підозру Коболєву вручили 19 січня. У НАБУ та САП тоді заявили, що ексглава "Нафтогазу", "зловживаючи своїм службовим становищем, забезпечив собі виплату премій більш ніж на 229 млн грн".
Ця сума – різниця між фактичною премією, яку ексчиновник отримав за перемогу України над "Газпромом" у Стокгольмському арбітражі, та максимально дозволеним законом розміром премії. У САП зазначили, що граничний розмір таких виплат становить 37,48 млн грн.
Коболєв обіймав посаду голови правління "Нафтогазу" з 26 березня 2014 року до 28 квітня 2021 року. Наступним головою держкомпанії став Юрій Вітренко – колишній партнер та соратник Коболєва, з яким у останнього виник конфлікт. Проте у 2022 році Вітренка на посаді змінив ексміністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов.
