Опівночі 30 березня в Україні розпочався день тиші напередодні першого туру президентських виборів. Сьогодні законом заборонена будьяка політична реклама чи передвиборча агітація на користь кандидатів.

Кандидатам у президенти заборонено проводити 30 березня зустрічі з виборцями та поширювати агітацію у ЗМІ. Також не можна показувати агітаційні фільми чи кліпи, розповсюджувати виборчі листівки, плакати, публічно закликати голосувати за або не голосувати за певних кандидатів, а також публічно оцінювати їх діяльність.

Будьяка політична реклама вважається незаконною і тягне за собою наслідки для тих кандидатів, в чиїх інтересах вона проводиться.

День тиші не поширюється на розповсюдження інформації, що стосується безпосередньо самих виборів – роз'яснення законодавчих норм, порядку голосування, запрошення взяти участь у виборах.

Яке покарння загрожує порушникам дня тиші?

За порушення дня тиші встановлена адміністративна відповідальність. За агітацію простим громадянам загрожує штраф у розмірі 510850 гривень, а посадовим особам – 8501360 гривень.

Проте, час факт порушення спочатку потрібно довести в суді. Поліція в разі виявлення порушень складає протокол, а тоді суд виносить рішення. Проте, навряд чи суд зможе довести, що ті чи інші білборди або плакати мають стосунок до виборів.

Чи можлива відповідальність за агітацію у соціальних мережах?

Закон України передбачає відповідальність за агітацію в день тиші лише для інтернетЗМІ. Для звичайних користувачів покарання на сьогодні не передбачено. Юзери не є ані членами політичних партій, ані ЗМІ, ані рекламними та піар агенціями тому на них не поширюється заборона на передвиборчу агітацію.

Проте, МВС закликає українців утриматися від аватарок у Facebook із закликом підтримати того чи іншого кандидата в президенти в день тиші. Незважаючи на відсутність покарання, це також є порушенням законодавства.