Конституційний суд України від 7 липня розпочав розглядати ухвалений рік тому закон про мову, остаточне рішення, ймовірно, винесуть 9 липня. Судді повинні визначити, чи не порушує він права українців, які говорять мовами нацменшин, чи не дискримінує російську й чи не обмежує громадян за мовною ознакою. Відповідне подання ініціював 51 народний депутат.
Чому після майже 30 років незалежності мовне питання в Україні досі викликає суперечки.
У чому суть проблеми в Україні
Здавалось б, крапку в багаторічній дискусії мав би поставити закон про мову, який ухвалили рік тому. З 16 липня 2019 року українська стала обов'язковою до використання в публічному просторі, окрім сфери приватного спілкування. Однак дискусії різного рівня не вщухали цілий рік. Про необхідність "переглянути мовний закон із урахуванням позицій усіх громадян" у кінці травня заговорив спікер Верховної Ради Дмитро Разумков. Водночас він так і не уточнив, про що саме може йтися, хоча сам під час передвиборчої кампанії говорив російською й не хотів переходити на державну мову, поки окуповано Крим і Донбас.
А через кілька тижнів до КС надійшло подання від 51 нардепа, переважно з "Опозиційної платформи – За життя", які вимагали перевірити на конституційність ухвалений закон про мову. На їхній погляд, він порушує конституційні права громадян: на використання і захист рідної мови, на розвиток мовної самобутності всіх корінних народів і нацменшин України. Ще одна претензія – ухвалення закону з нібито порушенням конституційної процедури.
У профільному комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики запевнили, що не варто переглядати мовний закон, не дочекавшись рішення Конституційного суду. Мовляв, він має висловитися з цього приводу і вже на підставі рішення можна робити відповідні кроки.
Кому в Україні потрібна російська мова
Найперше – Росії і людям, які симпатизують її політиці. На різних міжнародних майданчиках Кремль постійно вимагає від України повернути російську мову в навчальний процес, а також зробити її другою регіональною мовою в окупованою нею "ЛДНР". Для нього це питання мінімум, максимум – це статус російської мови в Україні як другої державної. Час від часу деякі українські політики нагадують про це, подаючи відповідні законопроєкти.
А днями голова Комітету з освіти і науки Держдуми РФ В'ячеслав Ніконов заявив, що Україна зникне або розділиться на кілька частин, якщо не скасує мовний закон.
"Україна історично за фактом двомовна. Не скасує закон – будуть і далі розколювати країну. України може виявитися багато. Або ніякої", – зазначив він.
Окрім Кремля, повернення російської мови лобіює кінематографічний бізнес, зокрема колишні бізнеспартнери президента Володимира Зеленського, хоча б тому, що "Квартал 95" випускає російськомовний продукт. Час від часу він та його найближчі радники натякають на утиск нацменшин. Мовляв, не варто змушувати їх говорити українською.
Водночас Зеленський погоджується, що в російськомовним в Україні немає проблем, а ось жителям Донбасу можна було б дати можливість говорити й заповнювати документи російською.
"З одного боку у Зеленського вірять, що таким чином можна заспокоїти агресора, а з другого – сучасне керівництво України – це люди, які виховувалися в середовищі російськомовної культури. Здебільшого вони російськомовні, відповідно, українізація для них є дивною, непотрібною і можливо, навіть шкідливою. Думаю, вони з особистих міркувань і мотивацій говорять, що Закон про мову слід змінити", – припустив член Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Володимир В'ятрович.
Яке рішення може ухвалити КС
Мовна проблема в Україні загалом – фейкова, оскільки її придумують проросійські представники. Насправді ніяких утисків нацменшин у законі немає, тим паче, що його підтримала більшість експертів і українське суспільство, запевнив експерт із мовного питання Сергій Оснач.
"Категорично проти позицій української мови власне в Україні виступає Кремль. Він намагається використати всі підконтрольні йому сили, аби не дати утвердитися українській мові в державному статусі у своїй же країні. Росія виділяє мільярди на поширення російської за кордоном, особливо в Україні. Мова – це один із найважливіших інструментів для таких дій", – пояснив він.
Тим часом представник президента у КСУ Федір Веніславський під час розгляду конституційності закону 5670д 7 липня заявив, що в Україні має бути ухвалено окремий закон, у якому буде прописано статус російської та інших мов національних меншин, які живуть в Україні.
"Я би погодився, що для забезпечення функціонування мов нацменшин потрібно мати окремий закон, але не можу погодитись, що має бути закон про російську, як про окрему мову. Вона має розглядатися в контексті інших мов національних меншин. В Законі про мову немає ні формальних, ні змістовних положень, які б суперечили Конституції. Вчорашнє засідання в суді показало, що спроба представити цей закон як такий, що суперечить Конституції чи є шкідливим для України, зводиться до повторення російських тез і російської пропаганди про нібито утиснення прав російськовмовних в Україні. А цього немає. Навряд Закон про мову змінять", – пояснив В'ятрович.
