Конфлікт президента України із Конституційним судом стрімко переростає у повномасштабну політичну кризу. Президент наполягає на своєму праві розігнати суд, але не знаходить підтримки не тільки у парламенті в цілому, але навіть у власній фракції

З ситуації немає хорошого виходу. Розгін суду відкриває дорогу до авторитаризму. Поразка президента тільки підкреслить його безпорадність, і так вже продемонстровану результатами місцевих виборів. Розгін парламенту тільки каталізує політичні процеси, бо у Зеленського більше ніколи не буде можливості отримати не те що монобольшість у вищому законодавчому органі, а й взагалі більшість.

З іншого боку, в усьому цьому немає нічого нового. Такий шлях від конфлікту з попередньою владою до конфлікту з законодавцями і судовою владою проходить будьякий політикпопуліст. Не складно пригадати, як після перемоги революції у Вірменії її новий прем'єрміністр Нікола Пашинян домагався дострокових парламентських виборів, вступив у конфлікт з судовою системою, провів через парламент поправки про переформатування Конституційного суду ... Чим відрізняється Зеленський?

А тим, що Зеленський дутий, картонний популіст. До того ж він здувається. На боці справжнього популіста повинен бути не тільки виборець, але й вулиця. Коли Пашинян домагався проведення дострокових парламентських виборів, на вулиці протестували його прихильники. Коли Пашинян домагався переформатування судової системи, суди блокували його прихильники. А де вулиця у Зеленського? Немає у нього ніякої вулиці. Вулицю контролюють його опоненти.

Саме тому його ніхто не боїться і поразки йому не уникнути. Справжній популіст коли він йде на свідоме порушення закону і Конституції країни повинен бути впевнений в тому, що його підтримає народ. Але сила Зеленського – це  виключно підтримка олігархічних еліт. Саме вони придумали проект "Слуга народу" і заморочили голову недосвідченому телевізійному коміку. Саме вони забезпечили йому підтримку на виборах. Саме вони забезпечили безправне рішення Конституційного суду, яке дозволило провести дострокові парламентські вибори. І без підтримки цих еліт немає ніякого президента Зеленського. Тому що прихильники Зеленського ніколи не вийдуть на вулиці. Навіть прихильники Януковича виходили нехай і за невеликі гроші. У Зеленського і таких прихильників немає. У нього є тільки глядачі.

Тому навіть якщо Зеленський доб'ється успіху у своєму протистоянні з Конституційним судом і у тиску на парламент, це буде лише тимчасовий, позиційний успіх. Потрібно думати не про те, що зробить Зеленський, а що буде після Зеленського і якого нового дутого популіста олігархи спробують підсунути українцям замість того, хто здувається. 

Автор Віталій Портников