Консервована питна вода в СРСР продавалася разом з іншими незліченними видами консервів: м'ясними, рибними, овочевими, соками, якими намагалися компенсувати гострий дефіцит інших товарів наприкінці 80х років.
Для чого консервували воду
Консервована вода продавалася в банках вагою 240 грамів і була дозволена до вживання при температурі від 35 до +66 градусів.
З інструкції, зазначеної на одному з варіантів упаковки, було відомо, що така вода входила до сухпайку для рятувальних шлюпок і призначалася для моряків, які потрапили в корабельну аварію. Використовувати консервовану воду рекомендувалося лише в крайньому випадку.
Для початку треба було спробувати зібрати дощову воду для пиття. І тільки якщо не було такої можливості, в банці треба було зробити два маленьких отвори консервним ножем і акуратно, з великою економією, пити, поки не прибуде допомога. Крім моряків торгового і військового флотів, в СРСР консервовану воду видавали також підводникам.
Як робили консервовану воду
Для консервів джерельну воду кип'ятили, додавали аскорбінову кислоту і закривали в банки. Така вода могла зберігатися дуже довго. Аналогів такої води не було більше ніде в світі.
Як відомо, СРСР був світовим рекордсменом за кількістю вироблених консервів. Так, до 1940 року в країні випускалося більше 200 мільйонів банок на рік.
Також у Радянському Союзі першими в світі стали випускати консервовані готові страви: гуляш, кашу з м'ясом, котлети, тефтелі, рибу, сніданок туриста. Так, на випадок війни консерви мали стати основним видом харчування: вони готові до вживання, довго зберігаються і майже не схильні до дії отруйних речовин.
