Три речі, на які можна дивитися вічно, – як горить вогонь, як тече вода, і як противники п’ятого президента Порошенка шукають мережу куплених журналістів і блогерів, які нібито підтримували Порошенка за платню. В народі – «ботоферму Порошенка». Мене як особу, яку регулярно долучають до такої «ботоферми», ці намагання хіба що смішать. Але видання «Kyiv Post» перевершило всіх.
Видання заявило, ніби в його руки потрапили «документи», які нібито доводять, що адміністрація президента Порошенка платила за випуск «потрібних матеріалів». Видання припускає, що озвучені «документи» є частиною неофіційного медіаплану. В матеріалі з посиланням на «документи» перелічені низка видань, яким нібито платила АП Порошенка.
Окрема тема, цікава для мене, – блогери, яким нібито АП платила за пости на підтримку Петра Порошенка. Знову називають тих самих «організаторів» – ексрадника президента Юрія Бірюкова і ексміністра інформполітики Юрія Стеця. Про «куплених порохоботів» просторікують гарно відомий багатьом блогерам Артур Ніскубін і політичний консультант Катерина Коваль, про яку не скажу нічого, – не знаю такої. Інших «свідків» не знайшлося, як завжди. Далі – цікавіше.
Згадані в матеріали ЗМІ розміщення якоїсь «джинси» категорично заперечили. «РБКУкраїна» взагалі заявила, що видання ніколи не розміщує платних матеріалів і не працює з АП. Лише «Аргументи і факти» припустили, що «можливо, це був платний матеріал». Можливо, був, а можливо – ні,.. можливо? Згаданий у матеріалі Юрій Бірюков заперечив дотичність до схеми, а Юрій Стець взагалі відмовився від коментарів. Заперечив твердження видання і колишній завідувач відділу зв’язків медіадепартаменту інформполітики АП Володимир Горковенко. І отут – найбільш цікаво.
Ще 4 грудня поточного року пан Горковенко у своєму блозі на «Цензор.нет» розповів про дзвінок журналіста з «Kyiv Post», який вимагав прокоментувати «документи», знайдені нібито в колишньому кабінеті Горковенка. А тепер сядьте, аби не впасти. «Документами» були певні аркуші з текстом і таблицями, роздрукованими на принтері, на яких немає жодного підпису Володимира Горковенка. ЖОДНОГО! Ба більше, документи датовані 2015 роком, але знайшли їх нібито в кабінеті пана Горковенка через півроку (!!!) після того, як він виїхав з кабінету після президентських виборів. Це називається доказ… Слабо?
«Диму без вогню не буває», скажете ви? Поперше, буває, кожен хімік підтвердить. Подруге, за такою самою логікою екснардеп Скороход може тепер з легкістю доводити, що фракція «Слуга народу» отримує другу зарплатню у конвертах на підставі таких самих роздруківок, які «залишилися в неї з часів депутатства». А я тоді можу… Знаєте, так далеко можна зайти.
А правда проста. Противникам п’ятого президента Порошенка банально муляє очі те, що Петра Олексійовича підтримала низка лідерів думок – блогерів та журналістів. Муляє, що підтримка прибічників Порошенка не слабшає. Противники Порошенка намагаються довести громадянам, що прибічники Порошенка – найманці, які пишуть за гроші. Ще б пак, хіба можна підтримувати президента, за якого армія вдягнула нову форму, отримала сучасні сухпайки та людське харчування, за якого були запущені система ПроЗорро, едекларування, відкриті реєстри майнових прав та впроваджена і показала позитивні результати децентралізація, – хіба можна підтримувати такого президента інакше як за гроші? Щиро підтримувати можна лише президентів, які за 8 місяців не зробили нічогісінько, крім нових обіцянок «світлого майбутнього невдовзі», хіба ви не в курсі?
І ще. Поки низка видань розганяла цей фейк (за гроші?), Володимир Горковенко виграв у президента Зеленського суд, – той визнав протиправним та скасував Указ президента Зеленського про скасування указу про призначення Володимира Горковенка членом Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Пан президент заявляв, що піде у відставку зразу, якщо порушить закон? Владі час зайнятися цим. А не шукати те, чого нема, – «ботоферми Порошенка», наприклад.
