"Чому московці так бісяться після обстрілу з нашого Bayraktar. Виявляється, там загинув якийсь не зовсім простий рашистський офіцер.

Точної інформації щодо цього  воєнного злочинця, який нині вже злизує жар десь на дні пекла, ще не бачив. Але з чуток це ніби якийсь не останній викладач артилерійської академії рашистської воєнщини. Приймав екзамен у нових русофашісто із стрільби по живих мішенях. 

І нехай ще хтось колись заїкнеться про якусь "офіцерську честь" у московських військах. Її там ніколи не було й нема понині. Вже не раз писав у своїх обширних краєзнавчих дописах про різні закутки Галичини, як там у першу світову поводилася російська офіцерня. Тупа, залита горілкою азіатчина. Крали все, що бачили. І чим вищі чини, тим більше жлобство.  "Доблесні" руські генерали з палаців Львівщини зривали навіть паркет та шпалери. А особливий екстаз у них викликали унітази та ванни. От звідки пішла традиція, завдяки якій з наших захоплених військових кораблів гальюни повиривали. Прихід рашистської армії на Західну Україну в 1914му ознаменувався арештами свідомих українців, масовими грабежами та незмінними нападами на євреїв і їхні крамниці. Ну, й зґвалтуваннями, звісно ж, та непробудне п'янство. 

Абсолютна дичина. А навчальні артилеристські стрільби по живих мішенях це щось таке, чого навіть нацисти собі не дозволяли... Зрештою, ці навіть від них гірші. І це добре, що "нагорода знайшла своїх хероїв".

А тепер коротко про серйозне. Коли ти при позиційній війні сказав "А", конче треба бути готовим сказати й "Б". І ще дуже важливо, щоб про твою готовність потім продовжувати так увесь алфавіт знав твій ворог. Порошенко продемонстрував, що він до цього готовий і не раз давав це відчути Путлєру. І бойові операції при ньому доволі швидко охолоджували запал окупантів. Просто згадайте, якою була відправна точка в тодішній системі координат це Іловайськ, Дебальцеве, бої за Донецький аеропорт. А плато, яке настало, коли до Пуйла таки дійшло, що "на понти" Пороха не візьмеш це напружена стабільність від 2016 року. Лише у 2018му Пуйло почало трохи нагліти й дуже обережно піднімати ставки, розуміючи, що "мудрий нарід" Порошенка не переобере, а йому якраз упору формувати підвищений рівень загрози для будького із наступників. 

Але тоді все ж Раша теж трималася обережно, хоча вже розпочала розвідки боєм. Згадайте атаки на наші кораблі в Керчинській протоці. Просто Путлєр знав, що в нього в нашому тилу не лише відверта п'ята колона, але й колосальна армія корисних ідіотів. Який шабаш вони почали в Раді проти введення надзвичайного стану. Оскільки без Ради обійтися було неможливо, відповідь вийшла змазана. Але вже тоді Порошенку вдалося завершити надскладні переговори з Ердоганом про постачання нам їхніх надзвичайно ефективних Bayraktarів. Турки не особливо спішили з вигідним контрактом, бо знали, що Порох їх не триматиме на складах, а після першого ж застосування істерична реакція мацкви пошириться й на турецький бізнес (що й відбулося зараз). Тоді Порошенко лише встиг отримати грізні безпілотники, але не застосувати. Та й прямих підстав виникало небагато про прицільні артилеристські обстріли ми вже й забувати стали. Те, що сьогодні путіноїди практикують щодня, в той час було екстраординарною ситуацією. 

Зараз Зеленському порадили максимально застосовувати войовничу риторику Порошенка, хоча виходить надто недолуго. А ще його мучать дитячі образи, що дядя Вова не хоче з ним спілкуватися... От і зробив пару цілком прийнятних ротацій у армійському керівництві та послабив обмеження на активну оборону наших армійців. Але після "А" має йти "Б". А ми ж знаємо і про памперси, і про дристливого лідора, й про його істерики та непослідовність. Та найгірше, що про це й Путлєр не гірше знає. І зараз він підтягує в Курську область групу своїх Іскандерів.