Російські окупаційні війська демонструють ознаки підготовки до "евакуації" з Токмака – там розкрадають і вивозять усе що можна. І дійсно, Сили оборони України наблизилися до цього населеного пункту дуже близько, на відстань менш ніж 20 кілометрів. Але головне для ворога – не утримування від контролем певних міст чи сіл України, а логістичний маршрут, залізниця, яка проходить саме через Токмак, далі – на Джанкой, та живить кримське і південне угруповання армії окупанта.
Втративши цю залізничну гілку, ворог фактично позбудеться головної артерії свого "суходольного коридору" в Крим, основного шляху постачання всього необхідного для свого південного угруповання. Перерізання цієї залізничної гілки – лише питання часу. Після взяття Токмака можна очікувати "жест доброї волі" в Мелітополі: ворог вийде з міста. За пляжі Азовського моря він битися також не буде. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив ветеран російськоукраїнської війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.
– Командувач Сухопутних військ генерал Сирський заявив про те, що окупант наполегливо готується взяти реванш, перехопити ініціативу в ЗСУ та вийти на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей. З цією метою на Куп’янському напрямку він завершує підготовку штурмових загонів, щодня обстрілює наші позиції. Водночас триває заміна військ на частини 25ї армії. Як ви розглядаєте небезпеку такого реваншу? Чи є в окупанта реальні можливості для цього?
– Інформація про те, що ворог буде застосовувати 25ту новітню армію, доволі суперечлива. Повноцінна армія – це десятки тисяч людей, всередині РФ таких резервів не було, не лише в живій силі, але і в техніці.
До "нової армії" були залучені ті підрозділи, які були безпосередньо на лінії фронту. Вони об’єднали декілька військових частин у нову, яку назвали армією. Тобто це не якісь нові люди, які були десь на території РФ, десь готувалися і потім були перекинуті в Україну. Це не відповідає дійсності.
Так само немає підстав говорити про те, що з якихось невідомих складів окупанти витягли для цієї "армії" новітнє озброєння – танки, бронетехніку, артилерійські системи. У них немає таких резервів, немає таких складів як з боєприпасами, так і з технікою.
Вони залучили людей не з середини РФ, а з Луганщини, де перебувало угруповання чисельністю близько 130 тисяч, тому що у них немає можливості підтягувати якісь великі сили з Росії. Місяць тому вони долучили туди 20 тисяч військовослужбовців, які проходили навчання в Білорусі.
Отже, ця "армія" є об’єднанням на папері тих угруповань, які там вже перебували. Фактично кількість бійців і кількість техніки залишилася такою самою, нічого не додалося. Єдине, що збільшилося, – це кількість генеральських посад. Тому що, якщо "армія", має бути "штаб армії", керівництво тощо.
Щодо можливостей наступальних дій і можливостей взяти реванш – вони про це постійно говорять. Саме цим вони мотивують своїх військовослужбовців, бо про демотивацію окупаційної армії тільки ледачий не каже. Вони намагаються актуалізувати наратив, який у них в головах, мовляв, "Россию опять унизили", "можем повторить", "деды воевали", наративи про те, що Росія сама б виграла у Другій світовій війні, навіть якщо б ніхто не допомагав, тощо.
Так їм вдалося вмотивувати певну частину людей на Луганщині, окрім мотивації грошима, звісно, бо в окупаційній армії їм пропонують набагато більший заробіток, ніж той, який вони б могли мати у своїх регіонах.
– Питання щодо Роботиного. Ми бачимо, що наші Сили оборони мають на цій ділянці фронту серйозний успіх. Центр національного спротиву повідомляє про те, що в тимчасово окупованому Токмаку росіяни грабують усе що можуть та вивозять награбоване. Складається враження, що це підготовка до "евакуації" чи наступного "жесту доброї волі". Чи вважаєте ви, що дійсно Токмак може бути наступною точкою докладання зусиль ЗСУ?
– Від того місця, де зараз перебувають наші війська, до Токмака менш ніж 20 кілометрів. Тому, звісно, цю відстань нашим Силам оборони вдасться подолати. Чи буде якийсь "жест доброї волі", сказати важко.
Якщо подивитися на мапу, то можна побачити, що Токмак – це залізничний вузол, через який пролягає залізниця до Мелітополя і далі до Джанкоя. Інших залізничних шляхів у цьому районі немає. Отже, коли нам вдасться перерізати цю артерію постачання, Токмак, росіяни залишаться без залізниці, якою вони перевозять усе, що необхідно, зокрема, у тимчасово окупований Крим і на Херсонщину, де вони ведуть бої.
Ворог надає перевагу артилерії. Це не є великою таємницею, адже артилерія – найсильніша ланка росіян. Коли вони залишаться без снарядів, без можливості заміни артилерійських систем, які вийшли з ладу чи використали свій резерв, їм просто не буде чим оборонятися, хіба що живою силою, яку вони не звикли шкодувати.
Це дуже важливо. Не треба чіплятися за назви населених пунктів, на війні це не головне. Головне – зробити так, щоб ворог не міг вести бойових дій. Уважно подивіться на лінії оборони ворога: вони всі побудовані вздовж залізниці. Волноваха – Токмак – Джанкой. Вони залізницю обороняють, а не якісь населені пункти з якоюсь назвою.
Коли ми вийдемо на цю залізницю і вони втратять можливість будьщо перевозити, це буде проблема. Наприклад, порівняйте потяг (це 3040 вагонів) та одну автівку чи навіть колону автівок. Це неможливо порівняти. Вони залишаться без постачання усього, що необхідно.
Я скажу більше: коли ми вийдемо на Токмак і не звільнимо його, а просто переріжимо це залізничне сполучення, це можна буде назвати переломом у війні, а не просто звільненням окремого населеного пункту. Це вкрай важливо.
Тому ні, жодних "жестів доброї волі" в Токмаку не буде. Вони будуть битися до останнього. Вони перекинули туди десант з Луганського і Херсонського напрямків. Вони чудово розуміють, що, залишившись без логістики, без можливості постачання чогось, усе південне угруповання, включно з Кримом, вони повністю програють. Тому сюди кинуті усі сили.
– Ми знаємо про три лінії оборони, які пробили Сили оборони України. Як ви могли б оцінити стан оборони ворога в тилу в районі, про який ми говоримо?
– Вони побудували таку саму лінію оборони біля Мелітополя, тому що сподіваються, що не втратять залізницю. Але коли вони втратять залізницю, то далі будувати фортифікації не буде жодного сенсу. Ніхто не зможе нас втримати від виходу до узбережжя Азовського моря.
Але узбережжя для нас також не є принциповим. Що там робити? По пляжу в оксамитовий сезон походити? Немає сенсу туди виходити. Є сенс перерізати ці логістичні шляхи, про які я говорив. А до моря ми вийдемо обов’язково, тому що там не будують жодних укріплень, тримати пляж вони не збираються.
Тож, ворог битиметься до останнього й триматиме залізницю, яка живить усе південне угруповання, та дороги, які залишилися і по яких ще щось можна перевозити. Це буде битва не за пляжі на Азовському морі. Думаю, після взяття Токмака в Мелітополі вони можуть зробити "жест доброї волі", бо тримати його вже не буде сенсу, адже залізниця наша, постачання немає.
