Видання The Times зазначає, що юридичні зобов'язання згідно з Женевською конвенцією щодо захисту цивільного населення під час війни – "це зовсім не те що звинувачувати і очорняти жертв агресії, чим займається Amnesty".

"Не дивно, що український офіс групи, з яким не консультувалися, засудив ці очікувані висновки, в той час, як російське посольство в Лондоні охоче їх відтворило" пише The Times.

The Times зазначає, що українські захисники базуються в цивільних районах, тому що російські окупанти саме їх атакують.

Цей метод росіян вже відомий по бойових діях в Чечні і Сирії, а також в Україні.

"Українські сили сміливо протистоять цим загарбникам, одночасно намагаючись допомогти цивільним особам покинути небезпечні райони" йдеться в статті.

Також наголошується ігнорування Amnesty реалій військових дій і неправильне розуміння змісту міжнародного права.

Журналісти також нагадали, що раніше ця правозахисна група вже принизила себе перед Кремлем, відмовившись визнавати російського опозиціонера Олексія Навального в'язнем совісті, перш ніж поспішно скасувати це рішення після шквалу міжнародної критики.

"Очевидно, Amnesty нічого не винесла з цього фіаско. Генеральний секретар Агнесс Калламар поскаржилася, що групу розкритикували в соціальних мережах, ніби це вона була якоюсь скривдженою стороною, і що її легковажний фейлетон про Україну має статус Святого Письма" зазначає The Times.

Видання підкреслює, що хоча в будьякій серйозній неурядовій організації Калламар вже пішла б у відставку, ніякі кошти не зможуть врятувати репутацію Amnesty.

"Коли шановна гуманітарна організація Amnesty тепер демонструє жалюгідну байдужість до гніту. Проявивши свою м'якість до злочинності і м'якість стосовно фашизму, вона має мати порядність піти зі сцени" вважають автори The Times.