Китайські вчені вважають, що коронавірус, що поширився не з Піднебесної, а виник в Індії або Бангладеші ще влітку у 2019 році.
Таким чином, вчені оскаржили спроби "перекласти провину" в поширенні інфекції на Ухань. За даними Шанхайського інституту біологічних наук, висновки про походження смертельної інфекції були зроблені, ґрунтуючись на дослідженнях штамів вірусу, проведених 17 країнами. Їх стаття була розміщена на платформі медичного журналу, але отримала багато критики, передає ukrmedia з посиланням на The Sun.
Дослідники висловили думку, що вірус, швидше за все, був переданий від тварини до людини на тлі спеки та посухи минулого року, коли і люди, і тварини змушені були пити з одного водопою.
У статті стверджується, що традиційний підхід до відстеження походження штамів коронавірусу не працює, оскільки в ньому використовувався вірус кажанів, виявлений на південному заході Китаю кілька років тому.
Замість цього вони використовували новий метод, який включає підрахунок кількості мутацій у кожному штамі вірусу.
Так, фахівці кажуть, що штами з найбільшою кількістю мутацій існують протягом більш тривалого часу, а штами з меншим кількістю мутацій – ближче до "предку" COVID19.
У документі стверджується, що найменш мутований штам був виявлений у восьми країнах світу: в Індії, Бангладеші, Італії, Чехії, США, Греції, Австралії, Росії або ж Сербії. Китайські вчені припускають, що коронавірус міг з'явитися в одній з них, перш ніж "непомітно відправитися в Ухань".
Найбільш ймовірні країни виникнення – Індія та Бангладеш, де через посуху жителі повинні були вживати воду із загального водопою.
"Наш результат показує, що Ухань – не те місце, де вперше відбулася передача SARSCoV2 від людини до людини. Як географічна інформація про найменш мутований штам, так і різноманітність штамів дозволяють припустити, що Індійський субконтинент міг бути місцем, де сталася найбільша рання передача SARSCoV2 від людини до людини, яка сталася за три або чотири місяці до спалаху у Вухані", – зазначив доктором Шен Лібінг.