Українці в 2020му своїми податками насамперед фінансуватимуть оборону і соціалку. На ці статті витрат у проєкті бюджету передбачені найбільші суми. Наприклад, якщо загальний бюджет розділити на все населення країни (дані Держстату), вийде, що на науку кожен заплатить 92 грн за весь наступний рік, а на покриття дефіциту Пенсійного фонду – по 4,1 тис. грн.

Куди йдуть гроші

Бюджет України – гроші всіх платників податків. Щорічно уряд розробляє кошторис – що і куди витратити, а парламент цей документ ухвалює. З огляду на інфляцію, для більшості міністерств і відомств фінансування збільшиться. Хоча, як і раніше, через необхідність витрачати приблизно 40% на погашення державного боргу, багато сфер отримують лише частину від потреби.

Отже, в наступному році, якщо проєкт бюджету ухвалять без значних змін, українці заплатять по 10 тис. грн на погашення та обслуговування боргів країни. Це рекордна цифра, яка в майбутньому повинна зменшуватися. Так планують у Мінфіні. У сумі в 2020му кредити України обійдуться в 421,6 млрд гривень.

Серед суттєвих статей витрат – оборонка і безпека, соціалка. Так, приблизно 5,8 тис. на рік кожен українець віддає на потреби поліції, армії. Ще майже 4,1 тис. грн – на покриття дефіциту Пенсійного фонду, лише 92 грн – на Національну академію наук.

Скільки і на що заплатимо:

• 172,5 млрд, або 4107 грн із кожного українця – на погашення дефіциту Пенсійного фонду;

• 2,02 млрд або 48 грн із кожного українця – на Службу зовнішньої розвідки;

• 3,9 млрд або 92 грн – на Національну академію наук;

• 1,9 млрд або 45,2 грн із кожного українця – на Державне бюро розслідувань;

• 1,03 млрд грн або 25,4 грн – на НАБУ;

• 0,812 млрд або 19,3 грн – на НАЗК;

• 168,9 млрд або 4,4 тис. грн – на Міністерство фінансів;

• 136,4 млрд або 3,4 тис. грн – на освіту;

• 108 млрд або 2,5 тис. грн – на охорону здоров'я.

"Кабмін був змушений затвердити такий варіант через терміни. До 15 вересня мали подати. Подали. Зараз більше залежить від того, які правки внесуть. Багато пропозицій, законопроєктів повинні вплинути і на дохідну, і на видаткову частини. Візьмемо ту ж верифікацію – який від неї буде ефект? А жорсткість правил для ФОПів зі звітністю – що зміниться? Та й редагування до Податкового кодексу розглядають, зокрема й щодо ренти", – пояснює аналітик Єгор Комов.

Що кажуть експерти

Економіст Віктор Скаршевський зазначає, що весь бюджет сформований на основі розрахунків і припущень, закладених ще Кабміном Володимира Гройсмана. "Наприклад, прем'єрміністр говорить про зменшення дефіциту бюджету до 2,09% від ВВП. Точно таку саму цифру ми знаходимо в проєкті бюджетної резолюції. Всі доходи, витрати – все те, що було ще в травні зафіксовано Міністерством фінансів, колишнім його очільником і нинішньою міністеркою Оксаною Маркаровою. Щодо того, що сказано про витрати на дорожнє господарство – 69, 7 млрд гривень – то це ще в квітні урядом Гройсмана була затверджена програма з реконструкції і будівництва доріг. І на 2020 рік вказана саме ця сума", – розповідає він.

Водночас Скаршевський додає, що прогноз курсу, який був на цей рік, механічно перенесли на 2020й. На наступний рік теж у середньому 28,2/$, і на кінець року – 29,4 грн/$. Це означає, що приблизно на 4,5 гривні повинна відбутися девальвація, тобто долар має подорожчати до кінця наступного року.

За словами аналітика Володимира Мазуренка, правки до бюджету будуть вноситися щонайменше до 2 жовтня. Показник зростання ВВП, як і дохідну частину головного фінансового документа, ще можуть переглянути. У той же час найбільше побоювань у експерта викликала стаття про доходи від приватизації. Закладені 5 млрд грн вкотре показують – масштабну приватизацію поки проводити не планують. Принаймні, доходи від неї не закладають.

"Я б сказав, що це дуже стриманий бюджет, який не відображає більшості заяв. Ні масштабна приватизація, ні підвищення мінімалки, ні актуалізація показників прожиткового мінімуму – нічого з цього, що раніше нам обіцяли, в документі не вказали", – додає Мазуренко.

Джерело