Верховна Рада 249 голосами 13 квітня ухвалила в цілому рішення переписати бюджет країни на 2020 рік (щоб подивитися поіменне голосування, дочитайте новину до кінця). Нові цифри розробили з огляду на скорочення ВВП на 3,9%, падіння доходів на 120 млрд грн і зростання дефіциту держбюджету.

Рішення підтримали 226 нардепів від "Слуги народу" і 15 членів групи "Довіра". Серед "слуг" свої голоси не віддали 15 осіб. В першу чергу це мажоритарники, які незадоволені урізанням бюджету на регіони:

Зіновій Андрійович, Людмила Буймистер, Олег Воронько, Артем Дмитрук, Анастасія Ляшенко та інші.

Українців у 2020му чекає подорожчання долара, істотне зростання цін і масштабна економія. Зарплати чиновникам, нардепам та держменеджерам уріжуть, а громадяни зіткнуться з безробіттям і падінням доходів. Економіка вперше за кілька років істотно скоротиться.

Новий макропрогноз

  • ВВП (прогноз на 2020 рік) скоротиться на 3,9%;

  • ціни зростуть на 8,7% (раніше планували 5,6%);

  • курс гривні становитиме 29,5 грн/$ (замість 27 грн/$);

  • середня зарплата за місяць – 11 тис. грн (з урахуванням інфляції не зміниться, як порівняти з 2019 роком);

  • рівень безробіття – 9,4% (на 1,3% процентний пункт більше, ніж у 2019 році);

  • доходи бюджету скоротяться на 120 млрд грн;

  • дефіцит бюджету може зрости учетверо (понад 200 млрд грн).

Зважаючи на оновлені показники, виконати бюджет на 2020й неможливо. Водночас у пояснювальній записці до описаних змін додали: вже з другої половини року очікується відновлення економічного зростання та його пришвидшення упродовж наступних років.

Що та як змінять:

  • освіта та наука – мінус 3 млрд грн;

  • пільги та субсидії – мінус 8,2 млрд грн;

  • Державний фонд регіонального розвитку – мінус 2,6 млрд грн;

  • Держслужба статистики – мінус 1,2 млрд;

  • Міністерство розвитку громад та територій – мінус 1,8 млрд грн;

  • Міністерство культури – мінус 7,2 млрд грн;

  • охорона здоров'я – мінус 922 млн грн;

  • Державне агентство інфраструктурних проєктів – мінус 959 млн грн;

  • збільшили на 2 млрд грн доходи держбюджету від Нацбанку – з 40,7 до 42,7 млрд грн;

  • зменшили бюджет на Фонд боротьби з коронавірусом – з 97,06 млрд до 64,67 млрд грн;

  • зменшили витрати на виконання рішень судів міжнародних інстанцій (на 340 млн грн);

  • виділили 4,9 млрд грн на Фонд регіонального розвитку;

  • обмежили місячні доходи керівникам, членам наглядових рад, нардепам, суддям і прокурорам – не більш як 47 тис. грн на місяць.

Кому уріжуть зарплати

На період карантину судді, прокурори, чиновники та навіть народні депутати повинні отримувати зарплати в розмірі до 10 мінімалок (47 тисяч гривень) – йдеться в документі.

"Зазначене обмеження не застосовується під час нарахування заробітної плати особам, які безпосередньо задіяні в заходах, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій і пандемій гострої респіраторної хвороби COVID19, що спричинена коронавірусом SARSCoV2, та які беруть участь у здійсненні заходів щодо забезпечення національної безпеки та оборони, зокрема в Операції Об'єднаних сил (ООС)", – йдеться в оновленому бюджеті.

Що змінилося з попереднім проєктом

  • Фонд на боротьбу з коронавірусом знизили на 2 млрд (тепер 64,9 млрд грн);

  • аграріям повернулися дотації в розмірі 4 млрд грн (хотіли 2,5 млрд);

  • на Національну службу здоров'я виділили 15,8 млрд грн;

  • на 29,7 млрд грн збільшили бюджет Пенсійного фонду;

  • на обслуговування держборгу виділили додатково 3,3 млрд грн.

Знайшли гроші на аграріїв і біатлонний комплекс

Незважаючи на урізання витрат, деякі необов'язкові витрати залишили. Наприклад, новий бюджет передбачає виділення міській раді Яремчого в ІваноФранківській області 70 млн гривень на будівництво біатлонного комплексу. "Субвенція з державного бюджету міському бюджету м. Яремче (для Поляницької сільської ради) на будівництво сучасного біатлонного комплексу в с. Поляниця Яремчанської міської ради ІваноФранківської області", – йдеться в повідомленні.

Також залишили 4 млрд грн для аграріїв. Ці гроші як підтримку традиційно отримують українські агрокомплекси.

Перегляд головного фінансового документа в такому вигляді не підтримує опозиція. Наприклад, п'ятий президент Петро Порошенко заявив, що пропозиції уряду щодо секвестру бюджету знищують досягнення реформ, які впроваджувалися протягом 20142019 років – зокрема децентралізації, реформи освіти та медичної системи.

"131 млрд зовнішніх запозичень української держави базуються виключно на кредитах міжнародних фінансових організацій, насамперед МВФ. "Європейська солідарність" була дефакто єдиною політичною силою, яка вимагала, щоб розгляд пропозицій щодо секвестру бюджету, який зробила влада, обов'язково передував розгляду банківського закону, який є в переліку питань отримання Україною траншу МВФ та у справах захисту України від дефолту", – нагадав Порошенко.

Джерело