На "камерну" зустріч, на яку очікував Тернопільський Сірий, ще за годину до початку зібралося понад 300 студентів. На початок заходу аудиторія була заповнена вщент, більше 1000 людей, які вмістились всередину, і ще частині довелось слухати у коридорі навчального закладу.

Що думає про кандидатів у президенти співпродюсер "Вар'яти-шоу", яким бачить майбутнє країни та чим завдячує українським олігархам – читайте у нотатках "Української правди" .

Про українську мову

Зменшення кількості російськомовного населення  це цілком природній процес для будь-якої країни пострадянського простору. Процеси українізації є незворотніми. І я не впевнений, що це можна зупинити.

****
У 2008 році мої друзі кримчани казали: "Та ми не Расія, ми не Україна, ми кримчанє, нам всьо пофігу", а зараз кращих бандерівців у Києві я не знаю. Все змінюється, підростає нове покоління.

****
Щодо популяризації української мови, то кожен тягнув свою посильну нішу. Жоден міністр культури не зробив більше, аніж зробив Славко Вакарчук своїми піснями. Коли ти збираєш стадіон Краматорська, це круто. Коли україномовний гурт ТНМК  з русифікованого Харкова, це круто. Через це покійний Ігор Пелихназивав Фоззі і Фагота "бандерівець точка ру".

****
Головне, щоб зараз ніхто палки не почав ставити в процеси, які почалися.

Про Євробачення

Я дуже радий тому, що відбулося на Національному відборі.

Суспільний мовник і Maruv не домовилися. Maruv не підписала контракт. Після неї ніхто не захотів ризикувати.

По-перше, це дозволило мені прорядити трішки свою цільову аудиторію. Я не хочу подобатися всім. В мене є свої погляди, свої принципи, свої позиції. Я хочу подобатися тим, хто розділяє мої принципи і погляди.

По-друге, завдяки цьому скандалу, я переконаний, що трапилася точка неповернення. Я думаю, що молоді перспективні артисти в цій країні тепер будуть два рази думати своєю головою, що для них важливіше – перспектива відкриття європейського ринку, завдяки такому великому потужному фестивалю, на якому ти можеш засвітитися, чи їхати з гастролями в країну агресора і заробляти там.

Багато тих, хто працює у Російській Федерації, вже виступати в нас, принаймні на заході, практично не можуть.

Про Зеленського

Моє ставлення до Володимира Зеленського як політика абсолютно несформоване. Я не знаю такого політика як Володимир Зеленський.

Є таке поняття як несистемний політик – мабуть, так можна його назвати.

****
Я точно так само, як і ви, не знаю поглядів Володимира Зеленського як політика на купу питань, які стосуються і зовнішньої, і внутрішньої політики, і мовного питання.

І мене, так само, як і багатьох, трошки дратує те, що ми дуже часто чуємо, наприклад, хтось ставить якісь питання, і я читаю в інтернеті, що у команді Зеленського відповіли на них. Тобто відповідають на запитання якісь люди, які його оточують, але ми не чуємо особисто позиції самого Володі.

Я думаю, що йому було б варто трішки більше спілкуватися зі своїми виборцями. І навіть з тими, хто не є його виборцями. Тому що, коли ти стаєш президентом, ти стаєш президентом не своїх 45%. Ти стаєш президентом всієї України.

Про політику

Я не згідний, що спорт поза політикою. Я переконаний, що спорт, музика, кіно – це все політика чистої води.

****
90% українців дупля не ріже, хто за що відповідає в країні. У чиновників різні завдання, різні повноваження, національні обов'язки і можливості.

Коли у встановленому порядку виносять депутату мозок, що в когось у підвалі тече вода і ніхто нічо не робить, то він (мешканець) виносить мозок депутату Верховної Ради. Він не виносить мозги своєму депутату в районній раді, де він живе, він не виносить мозги депутатам Київради, він не виносить мозги меру чи його заступнику по ЖКГ…

Він виносить депутату Верховної Ради, який в принципі має закони приймати, а не розбиратися, чому в тебе вода зібралася в підвалі.

****
Коли люди почнуть розуміти, що президент не "садить", буде трішечки всім спокійніше жити.

Про вибори

Я можу вам за 10 хв на пальцях розказати, чому Порошенкові не можна бути президентом, і точно так само за 5 хв можу розказати, чому Зеленському не можна бути президентом. Я не в захваті ні від одного, ні від другого.

****
В нас люди все сприймають буквально, і я не подивований результатами виборів. Бо людям сказали: "Ви йдете на вибори вибирати менше зло". Всі подивились на Порошенка і на Зеленського – і вибрали менше.

****
З одного боку верховний головнокомандувач – це людина номер один для Збройних сил України, для всіх військових. Немає сенсу під час війни його змінювати.

З іншого боку, якщо ми говоримо про Петра Олексійовича і його заміну на Володимира Олександровича, то не є професійним військовим ні той, ні той.

Той займався все життя бізнесом, і той займався все життя бізнесом в іншій сфері.

У них є міністри оборони, в них є генштаби. Люди, які керують Операцією Об'єднаних Сил.

Петро Олексійович за роки війни спромігся зробити таку систему взаємодії Міноборони, Генштабу, великих волонтерських організацій, що система почала працювати настільки, що в принципі, якщо його поміняють, то аж дуже нічого страшного не трапиться з одного боку. А з іншого – ми не знаємо, що в планах у Володимира Олександровича, це теж цікаво.

****
Несистемний політик може сміливо прийти до влади і це не буде великою трагедією.

Методи впливу на суспільство помінялись. Президентами не народжуються, ними стають.

В нас просто викривлене сприйняття слова "бюрократ". За радянських часів бюрократ – то була дуже погана людина.

Бюрократ – це людина, яка на своєму місці, яка є фахівцем у створенні законів, роботи державних органів влади. Коли в нас з'явиться критичне ядро, таке, як бюрократи, то буде набагато простіше.

І, знову ж таки, президент, який може не бути системним політиком, може заручитися підтримкою професіоналів своєї справи в тих чи інших напрямках управління країною: силовий блок, економісти, Національний банк тощо.

Не є велика в тому проблема, тому що ми все-таки парламентсько-президентська країна, і на президентові більше представницьких функцій, ніж реальне управління економікою.

Єдине занепокоєння не в тому, що Зеленський може прийти до влади, а в тому, що ми дупля не ріжемо, хто ця команда.

Про війну

Ні, завершити війну раніше не можна було, бо це залежить не від нас. Єдина людина, яка може завершити війну, має ім'я Владімір Владімірович Путін.

Як ви собі уявляєте завершити війну?

Ми в принципі мали її швидше завершити, якби в серпні 2014 року російська армія в складі кількох батальйонно-технічних груп не зайшла вглиб наших територій. А ми навіть толком не мали резервів.

Просто в одну мить зайшло дуже багато рускіх збройників з живою силою. Це не якісь там доморощені алкаші з калашами, які дорвалися до влади в їхніх райцентрах на Донбасі. Це кадрова армія, відточена в боях, в різних гарячих точках. Наші робили, що могли, в принципі. І так добре, що не весь Донбас захопили.

****
Є дуже багато дезінформації, є дуже багато інформації, яку нам закидували шляхами російської пропаганди. Найстрашніше, що було в 2014-2015 роках – це коли, наприклад, конкретно взятий солдат не знає планів штабу.

****
Дідівщина на фронті має дуже погані наслідки. Бо сьогодні ти чмириш одного, а завтра він вистрілює тобі в спину – і це спишуть на втрату в бою з сєпарами.

Про Україну

Я бачу майбутнє України не надто веселим для мене, насправді. Тому що я не бачу лідерів думок для зміни глобальних тенденцій, які відбулися. Зокрема відтік робочої сили, старіння нації, зменшення народжуваності.

На кожного такого, як я, який залишився в країні і не виїхав, податкове навантаження не факт, що буде зменшуватися. А зростати теоретично може, тому що кількість бюджетників, яких нам доведеться утримувати, буде тільки збільшуватися.

Я не впевнений, що найближчим часом нам вдасться подолати корупцію, тому що занадто сильна кругова порука, занадто сильні місцеві еліти, щоб хтось з Києва їх міг дуже швидко переламати.

Але нема біди – в нас красиві моря, Карпати гарні, народ працьовитий. Одне тільки питання – що на виборах щось не те робимо.

Я своє майбутнє в цій країні бачу – а, якщо я тут буду, то буде веселіше.

****
Є дві країни в світі, де українців люблять більше, ніж в Україні. Це Грузія і Канада.

Про націоналізм

Я себе вважаю націоналістом. Просто російська пропагандистська машина доклала максимум зусиль для того, щоб слово "націоналіст" в нашій країні для певної категорії людей викликало страх. Слово нацизм почали підміняти націоналізмом.

Мені не зовсім подобається, коли свій гнів націоналісти скеровують дуже вузьконаправлено. В активну фазу Майдану ми познайомилися з теперішнім народним депутатом України Бориславом Юхимовичем Березою, який на той час був речником Правого сектору. Коли Майдан добував свої останні дні він запросив мене на зустріч і розкрив плани.

Сказав, що Правий сектор чисто з громадської організації, з реалізованого крила Майдану, переходить в політичне русло цілеспрямовано.

"Ми будем партія. І нам би хотілось притягувати якісь притомні обличчя – ми тобі пропонуєм першу п'ятірку". І я сказав, що це найгірша ідея, яку ви могли придумати. Тому що ви проіснуєте максимум рік-півтора і ви вмрете як структура. Тому що в Україні всі класні рухи, утворення, які ростуть знизу, а не по команді зверху, вони жили тільки до того часу, поки це була громадська якась історія.

Наприклад, Народний рух України – В'ячеслав Максимович Чорновіл провідник того руху. Я пам'ятаю часи, коли з'явились рухівці, коли вони підіймали перші синьо-жовті прапори по містах України ще за часів радянської влади, пам'ятаю той ланцюг з Заходу на Схід, створений людьми, які живими тілами робили той ланцюг.

Це були мільйони людей, які були учасниками Народного руху України. Коли Народний рух став партією, з багатомільйонної структури, це стала велика партія кількістю 50 тисяч чоловік, яка потім розвалилась на 3 рухи: рух Удовенка, рух Костенка, рух Бойка. Ну всьо. Цирк на дроті.

Те саме сталося після Помаранчевої революції, коли була громадська організація "Пора". Це було дуже круто. "Пора" – це було молоде крило Майдану. Віктор ЮщенкоВлад Каськів був на чолі тої історії.

Чим все закінчилося: "Пора" стала партією, всі пересварилися, Каськів почав працювати на Януковича, проти якого бігав на Майдан.

Я казав: "Борислав Юхимович, не лізьте, будь ласка, у ту політику. Вам, "Правому сектору" треба бути дамокловим мечем над круговою українських чиновників".

****
Скажу дещо непопулярну річ: так, я є палкий прихильник демократії, але іноді та демократія має бути керована вручну. Якщо президент не має повноважень вставити мозги суддям, значить, це можна було би зробити якось інакше.

І чим цікаві революції – що на їхньому тлі можна іноді перегнути палку. І я переконаний, що, якби той самий "Правий сектор" не пішов у політику, а залишився структурою, яка може вночі прийти до судді, який відпускає людину, яка на джипі вбиває кількох чоловік по п'яній і потім спокійно виходить на свободу, то якби тому судді наробили якоїсь біди та лиха, це було б наукою для всіх інших.

Про Свинарчуків

Я думаю, що це має бути показова справа. Я впевнений, що і Генпрокуратура, і СБУ давно знали про всі ці схеми. Вони не могли про це не знати, тому що частина цих силових відомств були учасниками цих схем.

Я розумію, що в будь-якій нормальній, цивілізованій країні після цього розслідування Бігуса, цих людей би вже закрили, а потім вони мали би довести, що вони не винуваті, а не навпаки ми зараз маємо бігати і доводити.

****
Мені здається, що Петро Олексійович сам винний в своїх проблемах, які він зараз має на цих виборах.

Про творчість

Колектив "Вар'яти Шоу" – це одна велика сім'я. Ми перекумилися між собою. В мене зараз з 5 людей, які є на сцені, 3 кумів, на підході четвертий.

За таких умов дуже важко правильно управляти колективом. В цьому сенсі я маю дійсно великий клопіт – порушується субординація страшенно.

****
Ніхто за кордоном не платить стільки, як платять в Україні. Концерт в Чикаго приносить мені менше грошей, ніж в Житомирі.

****
Все, що я маю – результат моєї праці.

Про телебачення

Я слідкую за телебаченням в Чехії, Польщі, Угорщині – там геть зовсім все сумно. Немає таких крутих шоу, як в нас.

Наше телебачення дає фору всім і не в останню чергу тому, що воно дотаційне. Українські олігархи ніколи б не тримали українські канали як компанії, які є прибутковими.

Це радше способи впливу на електорат. В це можна вкладати, щоб прикормлювати людей, потім це відбивається на виборах.

****
Чому ви дивитесь Дудя, поясніть мені? Ви що, чокнулись? Все в Росії контролюється ФСБ і тут один такий рєзвий перець нарісовался безстрашний, який пускає опозиціонерів. Це такі самі яйця, тільки з іншого боку.

Ми звикли все сприймати буквально. Треба інколи читати між рядків і ставити себе скурпульозніше. Покопатися в першопричинах.

Лікувати хворобу – це одне, а займатися профілактикою – це трохи інше. Ми ніфіга не приділяєм уваги профілактиці.

Тетяна Пляцок