УКРАЇНА
2019-01-26 08:03:37 ( Просмотры 404 )

"Путін хотів би Малоросію до Румунії, але у нього є дві проблеми!" — російський активіст

Україна постійно перебуває в режимі стресового очікування чергового вияву військової агресії з боку Росії. Українська розвідка не виключає, що напад може трапитися будь-якої миті, з огляду на дані про скупчення військ РФ на російсько-українському кордоні.

Разом з тим лишається загроза і на Азовському напрямку, де російські прикордонники влаштовують постійні провокації проти українських кораблів. Не варто забувати і про вплив Чорноморського флоту РФ у Чорному морі поруч із проведенням повної мілітаризації анексованого півострова Крим.

Чи почнеться повномасштабна війна між Росією та Україною? З якого боку чекати удару? Хто допоможе зупинити РФ? І чи побачимо ми битву флотів РФ і НАТО у Чорному морі? Про це obozrevatel дізнавався у засновника та ідеолога "Російського антивоєнного руху" Павла Шелкова у першій частині інтерв'ю, передає ukrmedia.

— Українська розвідка фіксує скупчення величезної кількості сил і засобів РФ на сухопутному кордоні з Україною, чого не спостерігалося з 2014 року, коли військові дії тільки розвивалися. До того ж іде активна мілітаризація Криму, куди перекидається велика кількість техніки. На вашу думку, чи можна найближчим часом очікувати якогось загострення?

— Я очікую чергового вторгнення в Україну після інциденту у Керченській протоці. Власне, те, що там трапилося, було певною пробою Путіна оцінити, наскільки серйозною буде реакція західних партнерів. Оскільки ніякої серйозної реакції не було, а Франція і Німеччина навіть заблокували санкції, це було сприйнято як схвалення на подальшу ескалацію.

На мою думку, питання вторгнення вже вирішене, Росії потрібно прорубати сухопутну дорогу до Криму і захопити Кримський канал, від якого залежить анексований півострів. Тому я очікую цієї війни, і, безумовно, Україні треба готуватися до відбиття цієї агресії.

 Все ж багато експертів стверджують, що Путін зробив ставку на президентські і парламентські вибори в Україні, які відбудуться цього року. І тільки після їхнього завершення вирішуватиметься питання про подальшу ескалацію?

— Важко зазирнути в голову диктатору, тим більше, як мені здається, рішення у нього часто змінюються. Насправді тут є кілька варіантів: перше — стратегічно рішення ухвалене, можливо, не ухвалене рішення, коли.

Цілком можливо, що вони зараз очікують нового етапу американських санкцій, які були давно анонсовані, але їх ніяк не введуть. У Конгресі одну палату контролюють противники Трампа, і я гадаю, що в січні-лютому нові санкції введуть, і Путін оцінить, наскільки економіка Росії потягне, це і буде вихідною точкою.

Друге — я не думаю, що він чекатиме на результати виборів, його це не дуже хвилює. Так, він слідкує за виборами, але там однозначно проросійські політики не пройдуть. Швидше він побоюється реакції з боку США, якщо будуть дуже жорсткі санкції, то, можливо, він зачекає.

 На вашу думку, те, що вторгнення буде,  це факт?

— Загалом так, бо ситуація в Росії економічно паршива, рейтинг у нього обвалився. У нас знову почали підривати будинки, хоча кажуть, що це газ, але в це мало хто вірить. Тобто йому треба знайти щось, що поверне підтримку народу. І як усі диктатори, крім війни він нічого не вигадає.

Економіку він не підніме, для цього треба міняти все, а його самого посадити в клітку разом із оточенням, треба повністю міняти економічну систему, економічну політику, тому війна — це єдине, що він любить, і що може, вміє робити.

 Пробити сухопутний коридор до Криму було початковим планом Кремля ще у 2014 році, тоді українська армія зупинила противника. Зараз у Росії більше шансів це зробити?

— Тих військових ресурсів, що є в Росії досить для того, щоб пролити багато крові і пробити сухопутний коридор. Тут все залежить від того, який опір чинитиме Україна. Якщо в Росію піде багато трун, як в Афганістані, не тисячі, а десятки тисяч, я думаю, Путін зупиниться, бо це може підірвати ситуацію в Росії.

Тут його поки що тихо ненавидять Москва і Петербург, але вже приєднується ненависть інших регіонів Федерації, і це для нього загрозливо. Тим більше, якщо сюди підуть десятки тисяч трун, а на тлі цього посиляться санкції Заходу...

Якби була можливість, Путін би захопив усі регіони України, створив би Малоросію до Румунії. І зараз все буде настільки серйозно, наскільки сильний опір чинитиме Україна.

Для України єдина стратегія: хочеш миру — готуйся до війни. Треба посилити боєготовність, зосередити потрібну кількість військ для того, щоб завдати максимальних втрат агресору.

— Нещодавно Трамп заявив, що СРСР перетворився на РосіюбоСоюз витрачав багато грошей на війну в Афганістані. Зараз же російські бюджетні гроші витрачаються на війну в Україні і в Сирії, як вважаєте, історія може повторитися?

— Я гадаю, що вона повториться. Війна в Афганістані теж тривала досить багато часу, і частково вона визначила розпад СРСР і відділення України зокрема.

Якщо подивитися на минуле століття, то з 7 авторитарних режимів 5 загинули у війнах. На піку непопулярності і розвалу економіки диктатори починали війни і потім їх ці війни добивали, тому я очікую чогось подібного.

Царський режим упав від Першої світової війни, тому, я гадаю, що це зіграє проти Путіна і відновити його рейтинг війною навряд чи вдасться.

 На вашу думку, Росію очікує розвал чи зміна режиму?

— Я обстоюю цю саму думку, що при зміні нинішнього режиму на демократичний зберегти територію в колишніх межах точно не вдасться. Територія не скріплюються демократичним шляхом, це все тримається на тоталітаризмі, крові і придушенні.

Тому, я вважаю, якщо імперію вдасться утримати, то це погано для всього світу і не важливо, хто після Путіна прийде: Олексій Навальний (російський опозиційний політик, — Ред.), Ігор Сєчин (Глава "Роснефти", — Ред.) або ще хтось, якщо прийдуть імперіалісти, то з часом все знову повернеться на круги своя.

Буде певний період занепаду, як після розпаду СРСР, потім почнеться закручування гайок. У підсумку, я думаю, що Російська імперія, спадкоємиця Ординської, має розпастися.

 Деякі експерти кажуть, що Україна втратила контроль над Азовським морем, зараз нам треба звернути увагу на Чорне море, бо в планах у Росії відрізати Україну від виходу до моря і перекрити порти. Як гадаєте, яка доля тепер очікує Азовське і Чорне море?

– Питання непросте, і у мене немає відчуття, що Україна готова реально протистояти агресивним діям Росії і в Азовському, і в Чорному морях, флоту в України немає. Інша річ, що і Росія, в порівнянні з Туреччиною, виглядає слабко, але в порівнянні з Україною має велику перевагу, тому влаштовувати морські баталії можна, але користі від того не буде.

Яким шляхом ще протистояти Росії в її гегемоністських планах щодо морів, я не дуже розумію. Поки Путін при владі, на коні, поки Захід купує у нього нафту, газ і все інше, я гадаю, що експансія відбуватиметься або швидше, або повільніше, і в підсумку тут велику роль відіграє Захід, який зможе зупинити просування Росії.

Безумовно, ключовий гравець тут Захід, і якщо США вирішать, що Росію треба зупинити в Чорному морі, вони можуть не виконати вимоги угоди щодо тоннажу (Конвенція Монтре дозволяє знаходження іноземних суден у Чорному морі тоннажем не більше 30 тонн і на термін до 21 дня, — Ред.). У разі, якщо серйозні військово-морські сили НАТО будуть введені в Чорне море, це зупинить Росію. Поки цього не відбувається — експансія триватиме. Путін не так проти України, як проти Заходу, промацує, до якої межі йому буде дозволено такі неподобства творити.

 У Чорному морі є три країни НАТО: Румунія, Болгарія і Туреччина, чи готовий Путін до подальшої ескалації, знаючи, що допомога прийде швидше за все якщо не Україні, то країнам-учасникам Альянсу?

— Зараз Путін просто випробовує терпіння міжнародної спільноти і все залежатиме від того, коли США це набридне. Коли їм набридне те неподобство, яке Путін творить на морях, тоді це все припиниться. Достатньо буде частину флоту США ввести у Чорне море, і путінська вояччина заспокоїться.

 Як по-вашому, ми побачимо бойові зіткнення флоту РФ і НАТО?

— Ні, у нас, власне, і флоту немає, щоб воювати з НАТО і з США. Я просто був кілька років тому у Владивостоці, на параді, де стояло 4 або 5 кораблів. Там були присутні генерали, чинні або у відставці, не знаю, я у них запитав: "А де тихоокеанська ескадра?". Вони гірко посміхнулися і кажуть: "Це вона і є, більше у нас немає нічого".

Не ті зараз військові можливості і сили, щоб баталії влаштовувати. Але я б може і мріяв про такі баталії, бо це призвело б до негайного краху путінського режиму. Путін, звісно, ще та сволота, але він не повний кретин, ні на які баталії він не зважиться.

 Україна знову планує провести військові кораблі через Керченську протоку, і пропонує міжнародним партнерам стати спостерігачами цього процесу. У Чорному морі присутні кораблі НАТО, вони зможуть провести українські кораблі? Чи демонструватиме силу РФ?

— Ні, звісно, ніякого схвалення на прохід кораблів НАТО через Керченську протоку не буде. Інша річ, що Росія порушила всі можливі угоди, Будапештський меморандум, наприклад, анексувала територію України, і далі чинить абсолютно безрозсудні дії — захоплює кораблі. Теоретично НАТО може заявити, що раз Росія порушила, отже, і ми не будемо дотримуватися.

Ну поки я не думаю, що це буде так, поки НАТО буде обмежуватися політичною підтримкою, але на українських кораблях можна розмістити спостерігачів з альянсу — це буде серйозним стримувальним фактором для Путіна.

 Після ситуації в Керченській протоці українські політики і дипломати висунули пропозицію закрити Босфорську протоку, контрольовану Туреччиною, для проходу російських військових кораблів. В ЄС і США також говорили про можливість введення заборони на входження російських кораблів, які виходять з Азовського моря, до портів ЄС. Поки це тільки слова, але як ви вважаєте, чи такі заходи можуть бути реалізовані?

— Я гадаю, що далі все залежатиме від розвитку ситуації, якщо Росія вдруге здійснить атаку на українські кораблі, то таке рішення цілком може бути ухвалене.

 У Путіна гарні відносини з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, чи погодиться він на такі заходи?

— Дружба дружбою, але я не думаю, що Туреччина отримує велике задоволення від спостереження, як Росія чинить беззаконня у Чорному морі. Знов-таки, все залежить від позиції США. І навіть незважаючи на напружені відносини між Америкою і Туреччиною, багато в чому рішення ухвалюватиметься у Вашингтоні, і, гадаю, Анкара приєднається.

Рекомендуємо переглянути: "Нюхала пахви!" - Пропагандистці Скабєєвій нагадали, як її заткнула охорона Порошенка"



Вам также может понравиться