Збиття літака МАУ в Ірані було заздалегідь спланованою акцією, про що свідчить той факт, що по українському боїнгу було випущено дві ракети, у той час як для повільного пасажирського лайнера достатньо однієї ракети, як це було у випадку збиття малазійського боїнга МН17.

Про це заявив військовий експерт Олексій Гетьман.

На думку експерта, неможливо випадково збити літак зенітною установкою.

"Чомусь ніхто не звернув увагу на те, що було два пуска ракет, а не один. Так само було у випадку збиття МН17. Ця дрібна деталь дозволяє припустити, що збиття українського літака було спланованим, його хотіли збити", - зазначив Гетьман.

Він також зауважив, що важливо дослідити роботу бойових розрахунків зенітно-ракетних комплексів.

"Цей комплекс може працювати в автоматичному або у напівавтоматичному режимах. Перший режим використовувати не доцільно, тому будемо вести мову про напівавтоматичний режим. Зокрема, нас цікавить командир цього комплексу та оператор. Останній бачив на екрані низку цілей, однією з яких був наш літак. Після цього йде стандартна протокольна процедура: побачивши ціль, оператор має її ідентифікувати, визначивши її швидкість, дальність, висоту, одинока ціль чи групова. Наш боїнг летів повільно і не маневрував, тож його легко було ідентифікувати. Після цього оператор доповідає командиру, який дає наказ захопити або знищити ціль".

Гетьман підкреслив, що факт пуску двох ракет свідчить про те, що Іран планував збити саме український літак.

"Крім того, була дана команда здійснити два ракетних постріли. Але по таким цілям не стріляють двома ракетами. У випадку з МН17 була випущена одна ракета. Це дозволяє припустити, що іранська сторона заздалегідь придувала "відмазку", адже чудово знала, що їх спіймають. Не забуваймо, що у космосі літають десятки тисяч розвідувальних супутників. Іран хотів показати, що, нібито, переплутав наш літак з крилатою ракетою, і тому зробив два постріли, адже однією ракетою неможливо збити винищувач, який маневрує. А пасажирському боїнгу досить однієї ракети", - пояснив експерт.

Джерело