(відео на тему)

З підсумків наради з питань енергетики, що пройшла в Офісі президента, випливає, що формула "Роттердам+" забезпечує найменшу закупівельну ціну вугілля для України – 1741 грн за тонну.

Відповідний слайд головний редактор видання "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов виклав на своїй сторінці у Facebook.

Для порівняння, ціна українських державних шахт становить 2500 грн за тонну при собівартості 3966 грн/тонна. Імпорт енергетичного вугілля з ПАР обійдеться в 1811 грн/тонна, зі США і Колумбії ще дорожче – 1913 грн/тонна.

Як зазначив Бутусов, з'ясувалося, що Україна завантажує на склади понад 49 тисяч тонн вугілля в день, а фактичні витрати – 73 тисячі тонн у день. Якщо запаси не поповнювати, то їх вистачить лише до середини жовтня.

"Тому треба ухвалити рішення – як купувати вугілля для теплової генерації?.. Виявилося, що зараз вигідно купувати або в Колумбії, по 1900 гривень за тонну, або... за схемою "Роттердам+". За якою НАБУ і САП ведуть гучну кримінальну справу, й оцінюють збитки від схеми в 19 мільярдів", – додав він.

"Роттердам+", зазначив ДТЕКівець Тимченко [генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко], зараз забезпечує найнижчі ціни – 1700 гривень за тонну. Ну що ж, цілком імовірно – донбаське вугілля, що продається через Росію за кілька сот кілометрів в об'їзд фронту, буде, звичайно, дешевшим від будь-якої іншої схеми поставки будь-якого іншого вугілля", – продовжив журналіст.

"Парадоксальна ситуація... Але рішення не ухвалено. Судячи з усього, знижувати тарифи для промисловості і замінювати "Роттердам+" на щось інше буде вже новий Кабмін", – наголосив він.

Російський журналіст Аркадій Бабченко відреагував на повідомлення Бутусова в Facebook: "Але дозвольте... А як же так... Адже Роттердам+... Бариги... Тарифи... Наживаються... Відмінний інсайд".

Нагадаємо, 19 серпня відбулася нарада за участю президента України Володимира Зеленського на тему функціонування нової моделі ринку електроенергії та підготовки до осінньо-зимового періоду відбудеться в понеділок.

У нараді також взяли участь представники правоохоронних органів – Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Джерело